Моя рідна тітка Ольга зі своїм чоловіком хотіли своїй доньці на майбутнє квартиру хорошу купувати, були у них на це досить таки серйозні плани. Дочка поки ще маленька у них, 11 років їй всього зараз.

Хотіли вони дуже це зробити, вже мріяли про це довгий час серйозно, а нещодавно якось зовсім передумали це робити. Порахувала тітка Ольга зі своїм чоловіком усі витрати, які мають піти на це, порадилися добре між собою і відмовилися від цієї ідеї взагалі.

Вони тільки зараз, до сорока, свій лише кредит виплатили за квартиру, в якій самі і живуть, зітхнули вільно нещодавно, коли борг віддали, і знову в усьому собі відмовляти зараз потрібно, жити багато років, затягнувши пояси.

Зійшлася тітка з чоловіком на тій думці, що життя ж воно одне, скільки їм ще залишилося. Кажуть нехай дочка краще чоловіка собі відразу з квартирою шукає сама, так краще для усіх буде, це дуже вигідна партія. Добре забезпеченого краще, звичайно. Вона у нас дівчинка розумна, симпатична. Не пропаде і без нас, знайде хорошого чоловіка, – якось знайома поділилася зі мною.

– От вже й тато, такого своїй рідній доньці бажає, – здивувалася я.

– Ну а що такого він сказав такого недоброго? Все правильно думає та говорить він все правильно, якщо чесно. Якщо чоловік зібрався одружитися, повинен мати власний дах над головою, куди він дружину свою приведе. Так в усі часи було, навіть в нашому дитинстві так було заведено, чоловік завжди вів дружину у свій дім.

А якщо немає ні кола ні двора – то і про одруження думати нема чого, хіба він зможе дружину і дітей своїх забезпечити, хіба він може бути добрим чоловіком? Тут потрібно задуматися, я так особисто й вважаю. Нехай спочатку заробить гарно грошей, а потім наречену собі шукає. Жінка, яка себе поважає не піди куди-небудь жити, адже дітей потрібно зараз теж добре забезпечувати.

– Так незавидне життя буде, напевне, у такої нареченої, у якої зовсім ніякого приданого немає. З самого початку люди будуть говорити поміж себе, що заміж вийшла лише “за квартиру”, будуть говорити, що щирих почуттів та добрих намірів у неї зовсім не було. А виходила заміж лише й за гроші.

А якщо при цьому у нареченої самої житла немає, то і зовсім люди будуть засуджувати, коли дізнаються про все. Чоловік буде докоряти все життя при будь-якій суперечці, що свого нічого немає, на все готовеньке прийшла. Та й вона сама розуміти завжди буде, що нічого свого немає у неї, все чуже. Я вважаю, що жінці буде жити непросто, якщо все буде чоловіка, тут без докорів не обійтися, – сказала свою думку я.

– Ну чому докоряти відразу він їй має, з чого такі висновки, адже вони одна сім’я, у них усе спільне буде?

– А найсумніше, що можна цю квартиру багато років прибирати, робити там ремонт, наводити в ній затишок, ремонтувати й утримувати, вважати, що ти маєш свій власний дім, а потім опинитися, в один прекрасний день, просто на вулиці разом зі своїми дітьми, тому що господар так вирішив сам і житло належить по праву лише йому одному. Думаєш, мало таких випадків є зараз? Я сама лише декілька знаю.

Значить, у дружини ніколи не буде нічого свого, поки спадок не отримає. У мене знайома 30 років в шлюбі жила, все для сім’ї робила, а потім чоловік іншу зустрів, а вона залишилася ні з чим, навіть житла немає, бо все було чоловіка, – доводила я свою правоту.

Як ви вважаєте, чи може дружина спокійно жити, якщо знає, що все майно належить чоловікові?

Джерело