Макс був гарним, струнким юнаком. Розпещеним жіночою увагою. До четвертого курсу університету йому вже набридли одноманітний сценарії його короткочасних відносин з дівчатами. Зустрічалися, милувалися, розлучалися. До жодної зі своїх пасій Макс не відчував чого-небудь на кшталт кохання.

Максимум симпатію, але не більше. «Треба, хоча б на час, пригальмувати цю карусель», думав він. Але доля не захотіла дати йому канікули. На їх курс прийшла новенька. І понеслося. Ганна була красива, струнка, з гордою постаттю. Але зовсім не гордячкою. Навіть можна сказати — була скромницею. Не пред’являла Максу ніяких вимог, не висловлювала прохань. Не була нав’язлива, і в той же час не відштовхувала. Ганна була дуже ввічлива і тактовна.

Макс запросив дівчину до себе додому, відзначити 8 Березня разом з ним і його батьками. І мама Макса, і його батько були підкорені дівчиною. З мамою вони обидві виявилися шанувальниками фентезі, а з татом — баскетболу. — Тримайся за неї. Хороша дівчинка, — сказала мама. — Не зівай — відведуть.

Таких вже не роблять, — сказав батько. А ще Ганна дуже смачно готувала. Одного разу, у неї в гостях, його нагодували лобіо в горщиках. — Передай мамі моє захоплення її кулінарним талантом, — сказав задоволений Макс. — Взагалі-то це я готувала, — захихикала дівчина. «Ганна — ідеал», зрозумів Макс і засумував. Практично всі його дівчата влаштовували йому скандали.

А тепер що? Не життя, а якийсь рай. Навіть нудно. — Ганна, пробач, але у нас немає майбутнього. Ти не думай, це не через тебе. Ти дуже хороша. А я недостойний тебе. Ти ще знайдеш хлопця, гідного тебе. Набагато краще за мене… Минуло три роки. Прокинувшись одного разу з черговою подругою в ліжку, Макс подивився на неї і зрозумів, що сам собі огидний.

Ганна, ось хто йому була потрібна. Вона і тільки вона. Випровадивши дівчину і прийшовши на роботу, він став шукати контакти Ганни. Не знайшовши нічого, подзвонив Людмилі, Інститутській подрузі дівчини. — Ніяких її контактів я тобі не дам. Немає сенсу. Вона вже заміжня і вагітна. Твій поїзд пішов, Максим…

КІНЕЦЬ.