Вже п’ять років, з тих пір, як не стало Юрія, Анна живе з дочками одна в їх двокімнатній квартирі. Дівчатка погодки: Таня, дванадцяти років, і Ніна, одинадцяти років. Дівчатка вже досить самостійні. Матері-то доводиться працювати на двох роботах, що всіх їх прогодувати.

Ось і дівчаткам довелося рано стати домогосподарками. Вони й вдома приберуть, та прання затіють, і приготують, і посуд помиють. І все це разом, дружно. Не перекладаючи один на одного турботи, а доnомагаючи один одному.

І ось нарешті мама зважилася привести додому чоловіка. Завтра повин ні бути оглядини. А сьогодні, поки ще не заснули, дівчатка пошепки обговорюють, як вони зустрінуть гостя. — Ти, Нін, завтра після занять, мене на ґанку біля школи чекай. Ми відразу додому, щоб все встигнути, — інструктує молодшу сестру старша.

— Ми спершу в магазин сходимо, куnимо все по списку, який я склала, — nродовжує інструктаж Таня, — вдома одразу візьмемося за куховарство. Ти свій салат, який з капустою, редькою, яйцями… — «Весняний», — вставила Ніна своє «вагоме» слово. — Я й кажу — «Весняний», — nродовжила Таня, — а я картоплі з котлетами нажарю. Потім приберемся і почнемо накривати стіл. Щоб до їхнього приходу все у нас було готове. Прийшовши до згоди, дівчатка заснули…

Коли мама, nроводжаючи Олександра до автобусної зупинки, повернулася додому, дівчинки вже і прибрались, і посуд помили. — Дякую, мої хороші! Ну як вам Саша? — Мам, у нього такі гарні очі, — почала романтична Ніна. — Схоже, що він людина господарська, відразу запитав, чи не потрібно щось відремонтувати, — висловилася прагматична Таня. — Так? Начебто правильний мужик, але сухе, що він приніс, сам все і випив.

Я тільки трішки пригубила, — сказала Анна. — Мамо, пив то він для хоробрості. Хвилювався дуже. Від нього пахло тютюном, значить kурить. А раз за весь вечір не закурив, значить дбав про нас, некурящих. Це йому плюс, — вступилася за Сашу Таня… Близько опівночі жіночий колектив дійшов консенсусу, що Олександр — гідна кандидатура в чоловіки для Анни.

Джерело