Жінка народила двійнят — хлопчика і дівчинку. А вдома її чекають ще 8 дочок. Батько сімейства не міг стримати сліз радості.

 

Коли син одружився, то я вирішила, що можна продати мою трійку: на одну частину куnила собі однушку, а другу частину rрошей віддала синові на квартиру. Він гроші поклав у банк, сказав, що треба ще накопичити. Краще одразу велику квартиру куnувати, бо потім діти з’являться.

А поки що він попросився у мене зі своєю дружиною пожити, щоб на оренду квартири rроші не витра чати. Я й погодилася. У мене в однокімнатній кімнаті була велика кімната: ми вирішили, що можна її розділити на дві невеликі; поставили стінку, вийшло дуже добре.

Тепер у маленькій кімнатці жив син із невісткою, а я поки що в залі оселилася на дивані. Невістка у мене працює з дому на комп’ютері.

Тому вранці, як син іде на роботу в офіс, невістка сідає за комп’ютер. У цьому всі проблеми й полягають. Вона почала передавати свої скарги на мене через сина.

Що я голосно дивлюсь телевізор; коли готую, то вмикаю радіо або голосно говорю по телефону. А ці звуки заважають їй працювати.

Потім син куnив мені навушники, але я не змогла в них довго бути: то інший звук, то потім голова від них бо лить. Краще вже нормально слухати улюблені передачі, ніж через дроти. Потім син запропонував мені дивитися вдень телевізор у сусідки, щоби вдома не шуміти.

-І що мені тепер – обід варити теж у сусідки? -Мамо, але ти заважаєш їй працювати своїми звуками. -Тоді нехай іде працювати в офіс, як усі нормальні люди, або в бібліотеку, де їй ніхто не завадить.

-Мамо, я ж не прошу тебе сидіти і мовчати, а тільки тихіше бути днем, а ввечері після роботи — роби, що хочеш.

-Я знаходжусь у своєму будинку, я і так можу робити завжди те, що хочу. Тільки дивн о, що вдень, поки я в тиші намагаюся приготувати вам обід, то заважаю їй.

А ввечері твоя робітниця із задоволенням все з’їдає, навіть не допомагає готувати та посуд помити. Ще й свої умови диктує. Я одразу все висловила синові. Начебто скарг поки не надходило. Але я не уявляю, як тепер жити з ними; так довго продовжуватися не може.

КІНЕЦЬ.