Юрій пішов на роботу не в свою зміну. Якраз його дружина Мирослава повинна була чергувати у лlкарні. Однак вона поїхала не на роботу.

 

Юрій нещодавно влаштувався на СТО. Робота була йому до душі. Він був як “ультразвукова діагностика”- тільки вслухаючи звук автомобіля, що під’їжджав на ремонт, розумів, яка поломка. З малих літ він допомагав батькові лагодити машини. Тож ця праця приносила йому задоволення. Чоловік вже давно мріяв про таку роботу. Та нагода випала тільки зараз.

Тож коли його покликали на невідкладний ремонт, він, не обдумуючи, погодився. Його дружина Мирослава гніватися не буде. Так думав він. “Їй всеодно йти на нічне чергування!” – вирішив чоловік.

Мирослава працювала у лікарні, тому часто не ночувала вдома. Юрій вирішив, що він повернеться раніше дружини, встигне ще й якусь копійку заробити. Всеодно страждав через безсоння. “То хоч не спатиму на користь” – думав він.

Він відвіз Мирославу до лікарні і сам відправився на СТО.

Дві годинки – і військовий позашляховик був знову придатний для їзди. Юрко вже попрощався з колегами і зібрався додому. Пішов до своєї машини, запалив цигарку. Та не встиг завести авто, як побачив цікаву картину. До СТО під’їхав крутий джип. З нього вийшов кремезний чоловік, а за ним вибігла жінка з букетом троянд. Вони почали цілуватися прямо біля машини. Дуже пристрасними були їхні поцілунки та доторки.

Юрій за цим лише спостерігав спочатку. Силует жінки був так схожий на його Мирославу! Але вона точно не така хтива у нього!

Потім Юрій згадав, що забув на СТО свій гаманець та повертався назад. І лише при світлі ліхтаря поглянув на ту жінку і зрозумів: це ж його Мирослава!

Насправді вона поїхала не на нічне чергування, а до свого заможного коханця. Мирослава була упевнена: її чоловік вдома. Тому, коли поламалося авто, вона та її коханець без вагань заїхали до найближчої СТО.

Тепер і Мирослава помітила Юрія. Вона ніяково декілька хвилин дивилася на нього, не знаючи що сказати. Їй лише одне прийшло на думку:

– А чому ти тут? У тебе ж вихідний!

Юрій відповів:

– Так, я вже їду додому. І ти можеш повертатися туди… Тільки вже за своїми речами!

Звісно, такої підлості та ницості від дружини він не очікував, як і зради теж. Однак знайшов у собі сили відповісти гідно.

КІНЕЦЬ.