Яна нарешті виспалася у свій вихідний день. Встала з ліжка, заварила каву, зазирнула у холодильник. «Треба б борщ сьогодні зварити. Продуктів навалом. Та й чоловіка порадую. Сьогодні якраз є час”. Від приготування Яну відвернув дзвінок мобільного. Дзвонила подружка із сусіднього під’їзду.

-Ян, будь ласка, знайди час, забіжи до мене на пару хвилин. Мене на побачення запросили. Не можу сукню вибрати. -Але я борщ варю. -Та ти постав його на повільний воrонь, і прибігай. Мені залишилося 4 години. А я не визначилася. -Добре зараз. Так і зробила. Поставила все на повільний воrонь і пішла до подруги. Виявилося, вибір наряду до важливого побачення – дуже довгий та болісний процес. Усі переміряли. Нічого не підійшло.

Подружка зателефонувала кавалеру та перенесла зустріч ще на 3 години. Вирішили піти у магазин. А в торговому центрі – навколо розnродажі. Ось подружки і поринули з головою в цей дивовижний світ знижок та аkцій. Набрали кілька пакетів, пішли до улюбленого кафе – замовили улюблену каву.

Подружка дістала телефон – і ахнула. Мільйон пропущених – вона спізнилася. -Яно, Що мені робити? -Скажи, що ногу підвернула, що її зараз бинтують. Як дороблять – одразу полетиш. І тут Яну мало не прорвало. -Чорт, чорт, мій борщ. Точно вже квартиру спалила. Прибігла Яна додому і зітхнула з полегшенням. Нічого не спалила. У каструлі була якась бурда — та й чорт з нею. -Так, слухай — сказала подружка.

-Дворові собаки будуть раді цьому. А ти миттю замовляй суші та шампанське. Я збігаю за свічками. Ви святкуєте якісь особливі дати, на кшталт – перша зустріч, перший nоцілунок? -Ні. -Вигадай що-небудь. Давай перший танець? Прокотило. Яна сиділа з чоловіком у себе на кухні, а подружка побігла на побачення. Зателефонували наступного ранку.

-Як пройшло побачення? -Слухай, Ян, чудово. Він так злякався за мене, що на емоціях примчав з букетом та каблучкою. Я виходжу заміж! А в тебе як? -Прийшов чоловік — і застрибав від радості. З порога почав розповідати, що його підвищили на службі. Дивувався, звідки я дізналася. А я просто кивала головою та загадково усміхалася! А в цей час кілька дворових собак за обидві щоки поглинали найсмачніший невдалий борщ.

КІНЕЦЬ.