У мене було четверо братів, я в сім’ї найменша. Батько працював на двох роботах, мама була увесь час замучена. Грошей постійно не вистачало, але ми жили дружно. Коли брати підросли то стали допомагати мамі, найстарший брат влаштувався на роботу та стало трішки легше. Так і зробили. Після закінчення школи і я пішла працювати. Так, як у мене зовсім не було освіти, взяли мене лише на місцевий завод. Робота була важка, з нічними змінами.

Мені дуже важко давалися нічні зміни, та, хоча грошей стало вистачати, часу на те, щоб їх витрачати не було. Тепер я могла купити собі одяг та навіть кудись поїхати, та ні часу, ні бажання у мене не залишалося.

Якось я поверталася додому після нічної зміни, у мене було лише одне бажання – лягти спати. Очі на ходу закривалися та я не помітила, як раптом знепритомніла. До тями прийшла лише тоді, як до мене озвався чоловічий голос. З’ясувалося, що в момент, коли я втратила свідомість, мене підхопив чоловік, який проходив повз. Мого нового знайомого звали Василь, він переїхав в наше місто разом зі своєю собакою зі Східної України після вторгнення сусідньої держави. Того ранку він гуляв зі своїм улюбленцем та випадково зустрів мене.

Василь сказав, що проведе мене додому, по дорозі взяв нам дві кави, щоб привести мене до тями. Згодом ми почали зустрічатися та зовсім нещодавно одружилися.

Попри важку ситуацію в країні, Василь зберіг свій онлайн бізнес та добре заробляв. Я була щаслива від того, що тепер мені не доведеться важко працювати та я нарешті буду жити в достатку. Я змогла допомагати мамі та нарешті відчула смак життя.

Єдине, що мене насторожувало, це те, що Василь був аж надто ревнивим. Він перевіряв мій телефон та попросив паролі від моїх соціальних мереж. Я завжди скрізь ходила разом з ним, лише до мами він відпускав мене саму. Але поки я була у мами, Василь телефонував до мене понад 10 разів.

Спочатку мені було приємно від уваги Василя, я розуміла, що він мене сильно кохає та боїться втратити, згодом це стало мене напружувати та я висловила своє занепокоєння моїй мамі. Та вона відповіла, що я повинна з усім миритися, адже саме завдяки Василю ми тепер живемо в достатку. Я не можу втратити його та повинна терпіти.

На цьому наша розмова закінчилась та я заспокоїлась. У вірності чоловіка я не сумнівалася до тих пір, поки не почула одну доволі цікаву телефонну розмову.

Якось у Василя задзвонив телефон та він, на мій великий подив, вийшов з квартири, щоб продовжити розмову. Я довіряла чоловіку увесь цей час, бо у мене не було ніяких причин сумніватися у вірності Василя. Проте цього разу інтуїція підказала мені, що я маю почути про що він потай від мене зібрався розмовляти.

Я потай відчинила двері у квартири та стала очікувати що ж буде далі.

Те, що я почула тоді перевернуло мій світ з ніг на голову. Василь розмовляв з якоюсь жінкою та наказав їй негайно позб утися дитини, додав, що якщо та жінка розповість мені про те, що він зраджував мені після нашого весілля, на цю жінку чекають дуже важкі наслідки. Василь так голосно кричав, що якби я не підслуховувала, то все одно почула б його розмову.

Ось як виявляється: мене перевіряв, контролював кожен мій крок, а у самого рильце в пушку.

Що мені робити не знаю…

КІНЕЦЬ.