Якось до моєї подруги на вулиці підійшла сусідка і стала з нею розмовляти. Мовляв, дякую вам Галино, що ви розлучаєтеся з чоловіком, ваш Дмитро дуже хороша людина, я буду щаслива з ним. Галина дуже здивувалася, бо Дмитро її вже зовсім немолодий, не красивий і ще й такий лінивий

 

Жила моя подруга Галина зі своїм чоловіком 9 років у шлюбі.

А потім у них стали виникати якісь дрібні непорозуміння, з кожним разом вони були ще частішими, подружжя дуже часто не спілкувалися взагалі цілими днями.

І стала тоді Галина все більше придивлятися до власного чоловіка Дмитра: він дуже швидко лисіє, вже не такий стрункий, як був колись, невесело з ним, зовсім нічого цікавого не говорить.

Галина стала помічати, що Дмитро зовсім не дарує квітів, як колись, в домашніх справах він, звісно, трохи допомагає, але що йому робити ще, коли він багато часу проводить вдома, працює на державній роботі, багато вільного часу, але й заробляє зараз значно менше, ніж колись.

Галина все більше стала дорікати Дмитрові за все, що він робив і не робив: і про квіти згадала, і про те, що в кафе хотіла б піти попити каву, а не десь під ларьком, і про те, що іншим жінкам чоловіки якісь дорогі прикраси дарують і за кордон на відпочинок возять.

Дмитро слухав докори своєї дружини мало це щодня.

І якось Галина сказала своїй мамі, що, напевно, буде розлучатися з чоловіком, бо далі вже так не може, як зараз вона.

Мама Галини дуже цьому здивувалася:

– Про що ти говориш, тобі квітів захотілося? Подякуй йому зараз, що в тебе в холодильнику є що їсти і в дитини є батько, ти ще просто не знаєш, що це таке, коли одна працюєш за двох і виховуєш дитину сама. Зараз так важко людям, що ти й уявлення не маєш і в них зовсім не такі речі в голові зараз, як у тебе.

Та Галина мами своєї зовсім на слухала і наступного разу, коли виникло якесь непорозуміння в сім’ї, вона такого наговорила чоловікові, що той просто зібрав свої речі і пішов до матері своєї.

А наступного дня Галина зустріла свою сусідку, яка 2 місяці тому оселилася в їх будинку двома поверхами нижче:

– Ой, Галина, я вам дуже вдячна. Дмитро, звісно, чоловік не без недоліків, але він непогана людина, загалом. Он мій колишній чоловік зовсім був не такий, він навіть не знав де в дома ложка та виделка лежить. А вашого Дмитра я берегтиму добре, повірте, кращого чоловіка й не знайти.

Галина здивовано подивилася на сусідку, навіть слова сказати не могла, адже не очікувала почути таке від жінки.

Вона відразу побігла додому, а ввечері сама зателефонувала свекрусі своїй.

За цю мить поки бігла додому, згадала все хороше про Дмитра, що було у них за всі роки, які разом прожили в шлюбі.

Подруга за мить зрозуміла сама, яке щастя може просто так втратити.

Наступного дня Дмитро вже був вдома з речами.

Виявляється, мама Галини ще відразу про наміри доньки свекрусі розповіла, а та й попросила сусідку поговорити з їх донькою про її чоловіка.

Родина ще довго сміялася з того, як склалося все в їх сім’ї, але Галину це все навчило гарно усьому.

Тепер навіть коли чоловік подасть їй кофтину в холодний вечір, для неї це і романтика, адже не кожна жінка відчуває таку турботу в своєму житті.

Жінка вже добре зараз розуміє, що в гарних сімейних стосунках зовсім не квіти головні.

А я вважаю, що тут мама подруги дуже мудра жінка. Хіба не вона зберегла сім’ю своєї доньки?


КІНЕЦЬ.