Я запросила до нас в гості бабусю чоловіка, після цього моя свекруха доробила ремонт в своїй квартирі миттєво. Навіть не склала повністю свої речі, а бігом до себе додому поїхала. Я не могла надякуватися бабусі, адже якби не вона, то мені довелося б терпіти свекруху ще довго
Щойно закінчилася зима, моя свекруха почала капітальний ремонт в своїй квартирі. Вона давно плакалася про те, що у неї ремонт не робився відколи вона туди вселилася, і нарешті, з початком весни, вона взялася до роботи.
Мене б це питання не зачепило, якби мама чоловіка не захотіла жити у нас під час ремонту. Я з самого початку знала, що нічим добрим це не закінчиться, тому була проти, але мій чоловік мене запевнив, що це на місяць максимум, і що буде дуже негарно з нашого боку, якщо ми не підтримаємо його маму.
Я була права, коли не хотіла, щоб свекруха жила у нас, бо три місяці життя з нею під одним дахом довели мене до ручки. Моя голова уже не витримувала безкінечного потоку непотрібної інформації. А ще, вона любила діставати мене різноманітними питаннями, на які вже не було сил відповідати. У свекрухи на все є своя думка, а з думкою інших людей вона просто не звикла рахуватися.
Жила мама чоловіка у нас за програмою “все включено”, ми усі мали бігати біля неї. В мене складалося враження, що вона спеціально затягує той ремонт у себе, щоб подовше залишатися жити у нас.
А мені все це настільки набридло, що я вже просто не витримувала. І це при тому, що я за характером людина зовсім неконфліктна, намагаюсь не зачіпати делікатних тем, завжди згладжую гострі кути. Та свекрусі вдавалося мене вивести з себе, і не раз.
Мама чоловіка переконана, що найкращий сніданок – це яєшня, тому вона вважає, що її син повинен на сніданок їсти яєчню, тому наполягає на тому, щоб я готувала саме її, хоча я знаю смаки свого чоловіка, і знаю, що він таке не любить. Але він мовчить, і я не збираюся виникати. Нехай сам вирішує все з своєю матусею.
Мої нерви стали не витримувати, і я почала думати про переїзд до своїх батьків на той час, поки свекруха не надумає виїхати до себе. Я і натяками і прямо намагалася з’ясувати в неї, коли вона покине нас, але вона постійно шукає причини, щоб цього не робити. То вона не знала, скільки ще триватиме ремонт, то вона за каталогом вибрала колір, а наживо він зовсім інший.
Обіцяла свекруха, що як тільки майстри усе перероблять, вона зможе повернутися додому. Але коли ці недоліки були усунуті, вона почала вигадувати нові відмовки, і я зрозуміла, що вона у нас надовго.
Якось на кухні я готувала обід, а свекруха повчала мене, як все правильно робити, а заодно і заявила мені що мені з нею ще дуже пощастило, мовляв, у неї була така свекруха, що ворогу не побажаєш. Як згадає, то мурашки по шкірі. Мріяла зі світу зжити її.
І тут мені в голову прийшла геніальна ідея – виходить, свекруха зі свекрухою може лише впоратися. То була непогана думка. Я одразу ж вирішила покликати у гості бабусю чоловіка. Добре, що вона жива.
Нікому я не сказала про свої плани. Вирішила хай буде сюрприз. Я була впевнена, що мій план спрацює. Вранці, коли чоловік поїхав на роботу, свекруха знову взялася за повчання. Тут у двері зателефонували. Вона сама пішла відчиняти двері, і ледь не впала, коли побачила у мене на порозі свою свекруху.
Ми зайшли на кухню, я зробила чай, і так, між іншим, запитала бабусю, наскільки вона до нас приїхала. Бабуся посміхнулася, і загадково відповіла, що вона ще не знає, і що вдома її ніхто не чекає, тому може і на все літо залишитися, адже вона так скучила за усіма нами.
Після цього моя свекруха доробила ремонт миттєво. Навіть не склала повністю свої речі, а бігом до себе додому поїхала. Я не могла надякуватися бабусі, адже якби не вона, то мені довелося б терпіти свекруху ще довго.
Нарешті моє життя налагодилося. І мені більше не страшні приїзди свекрухи. Є на неї управа. А чоловік мій так нічого і не зрозумів, він занадто далекий від наших маленьких жіночих хитрощів.