Я щиро хочу, щоб мій зять нарешті poзлyчuвcя з моєю жахлuвою донькою, яка і мізuнця на його нозі не варта.

Моя донька Тамара – той ще «подаруночок». Вона з самого дитинства мала просто жахливий характер, який з роками тільки ставав гіршим. З самого дитинства вона була дуже злою та неприязною до інших людей. І хвилювало її лише вона сама. А негативу від неї йшло стільки, що хоч віднімай, то все одно завжди буде багато його.

Та й в цілому вона цікавилася мало чим. Життя в неї було завжди нудним. Тамару цікавила тільки вона і все. Більше нічого та ніхто. І коли Тамара сказала, що знайшла собі другу половинку – я була буквально шокована, адже не могла повірити в те, що хтось зміг полюбити настільки складну та важку людину.

Проте після весілля Тамара перестала зі мною спілкуватися та обірвала всі зв’язки. Навіть в гості ніколи не кликала. Я сама напрошувалася. І коли я таки потрапила до них в гості, то отримала ще один «приємний сюрприз» – вона просто жахлива господиня. Мої старання її привчити до порядку не привели ні до чого путнього.

В неї просто розкидані речі, пил, якісь крупиці пилу чи що то таке на підлозі, не поскладані по полицях та не повішані на вішаки речі. Загалом жах. Тамара каже, що вона багато працює та бере роботу на дім та навіть на вихідних працює з дому. Але це не привід взагалі не дбати про чоловіка та квартиру. Вона все таки жінка і має все це робити.

Я не знаю як такий вихований, інтелігентний та успішний молодий чоловік закохався в нашу Тамару. Вони як небо і земля. І небо точно не моя донька. Якось я не змогла змовчати та запропонувала зятю розлучитися з Тамарою та знайти собі кращу дружину, або ж класти ультиматуми, щоб та нарешті змінилася та почала вести себе нормально.

Чомусь після цього і зять перестав зі мною спілкуватися. Але чому? Я ж кажу правду. Я ж хочу для такого хорошого чоловіка кращої пари. Спокійної, врівноваженої, ніжної та люблячої дружини, а не такої як моя Тамара.

А Тамарі хіба що удачі побажати можу, бо ж такими вічними нервами та зривами як в неї можна померти передчасно. Ніхто такого не витримає. Пожаліла б своє здоров’я та здоров’я оточуючих і змінилася. Стала б хорошою, спокійною, люблячою та привітною.

Сподіваюся в зятя все буде добре. Ну і в Тамари теж, але з її характером це дуже проблематично буде…

КІНЕЦЬ.