Я поїхала відрядження на рік, а коли повернувся вдома, виявила брата з його ваrітною дружuною. Але найжахлuвіше було попереду.

Нас у сім’ї двоє дітей. У мене є молодший брат, який нічого не досяг у житті. Мама завжди його любила більше за мене. Йому тридцять, а мама досі шкодує його, і робить все за нього. Через це він так і не подорослішав. Починаючи з дитинства, мама його захищала від усіх, і навіть, коли він пустував якось не так, вона звалювала всю провину на мене, і замість нього карала мене. Я ж старша! А він мамин улюбленець.

Ще будучи підлітком, я розуміла, що сама повинна добиватися всього, тому у 18-й з’їхала і почала працювати. Брату сплатили за навчання, а мені довелося спочатку накопичити гроші, а потім тільки вступити. Мені було дуже важко, але я впоралася, а зараз пожинаю плоди своєї праці. А брат так і лишився ні з чим. Жив у батьків і сидів на шиї мами.

Він знайшов собі таку саму дружину; вони народжували дітей, а зараз скаржаться, яке ж погане і несправедливе життя. Моє життя потихеньку налагоджувалося. Я взяла квартиру в іпотеку, стала працювати на двох роботах, щоб якнайшвидше сплатити борг. Незабаром керівництво мені повідомило, що мене підвищили і що на рік відправляють мене у відрядження. Я була дуже щаслива. Щойно доїхала додому, зателефонувала мамі та поділилася з гарною новиною.

І, мабуть, це була моя помилка. Вона стала вмовити мене, щоб я впустила брата та сім’ю у свою квартиру. Вона обіцяла, що наглядатиме. Брат, у свою чергу, теж пообіцяв, що все буде добре, і щоб я не турбувалася. Незважаючи на те, що я дуже переживала за ремонт, вирішила їх впустити.

Пройшло 9 місяців, і я вирішила повідомити брата, що скоро повертаюся, щоб вони вчасно звільнили квартиру та зробили генеральне прибирання. Він почув мене і сказав, що все зробить. А коли я повернулася, він заявив, що дружина вагітна третім і вони не можуть з’їхати, тому що у них немає грошей. Мама заявила: Ти ж достатньо заробляєш, щоб винайняти собі квартиру? А цю лиши братові. У них скоро народиться дитина.

Після цього я сказала братові, що вони мають два тижні, щоб звільнити квартиру, інакше їм допоможуть поліцейські. Мама була незадоволена моїм рішенням, вона обізвала мене егоїсткою та безсовісною, і сказала, що більше не бажає мене бачити. Для рідних я теж стала поганою. Усі від мене відмовилися і перестали спілкуватися зі мною. Але головне, брат звільнив мою квартиру. Я сама купувала її. Чому мала залишити її братові?

КІНЕЦЬ.