Я зовсім недавно став помічати Андрія, хоча він з’явився у нас у під’їзді п’ять років тому. А так я все життя живу в цьому дворі, тут і старість свою зустрів, тож кожну людину з нашої баrатоповерхівки знаю. Андрій одружився з Зіні — бойовій жінці. Зінку я з її дитинства знаю.

Вона росла дуже неслухняною дівчинкою, вчитися не хотіла, мати все бігала до школи на батьківські збори і вислуховувала від вчительки про те, як її дочка то вазу розбила, то вікно. А на подвір’ї Зінка бігала з місцевими хлопчиками, з ними і витівки витворяла, то колесо комусь проткне, то вкраде щось по дрібниці. Зінка була справжньою пацанкою.

А потім вона подорослішала та різко змінилася. Зіна стала такою витонченою дівчиною з довгим волоссям і вічно в гарних яскравих сукнях. Її було просто не впізнати. І манери змінилися, вона стала ніжнішою, проте твердий характер відчувався. Андрія я сприймав як підкаблучника.

Але це зовсім ненормально, якщо дорослий роботящий чоловік не має свого житла і переїжджає в квартиру дружини. Спочатку я тільки й бачив, як Андрій бігає на роботу, а ось Зіна постійно сиділа вдома. Потім виявилось, що вона наро дила дівчинку.

Тільки от гуляє з дитиною у колясці лише Андрій, Зіна з дому не виходить. Ще через якийсь час, напевно, більше півтора року я побачив, як Андрій гуляє вже з двома дітьми. А Зіни все ще не було видно. Мене це змусило сумніватися, чи все у них в сім’ї нормально. Я підійшов до цього Андрія і почав розпитувати. -Як швидко у вас дітки ростуть … а як їхня матінка, Зіна наша, поживає? Давно її не видно.

-Так я свою дружину після пологів відправляю відпочивати на острови. Я ж розумію, що їй було важко стільки місяців вагітності, ще й самі nологи… тому я турбуюся про дітей, а Зіна відпочиває. У словах Андрія не було злості чи втоми, було видно, що це найщасливіша людина з улюбленими дітьми та доброю дружиною.

Джерело