Вони так звикли, що прохідний двір у них. І мені доводилося з цим змирятися, адже перші півроку після весілля ми з Дімою жили у свекрухи та свекра вдома. Перші три місяці все було ідеально, поки не почалося притирання.

Справа в тому, що в родині чоловіка все життя жили, як у суцільний день відкритих дверей, тобто їхні двері завжди для всіх відчинені, постійно вдома хтось із друзів і близьких гостює, ночує.

У нас у сім’ї була завжди інша історія: до нас приходили на запрошення і самі завжди тільки на запрошення приходили до когось в гості.

Чоловіку і самому в тому гуртожитку не особливо подобалося, і ми з’їхали на окреме житло. Прожили в орендованій квартирі більше року, я народила нашу донечку. Родичі чоловіка протягом усього цього часу дуже часто до нас приїжджали, з запрошенням і без нього, просто ставили нас перед фактом.

А рідні Дмитра ще й часто брали з собою людей, які нам навіть не рідні, і всі – до нас. Я терпіла це, поки чекала Іванку, перші три місяці після народження дитини. Потім ми переїхали до Діминих бабусі і дідуся, бо їм потрібна була допомога.

Живемо в них вже півроку, і родичі чоловіка не приїжджають так часто, а якщо приїжджають, то з попередженням, щоби не турбувати стареньких. А будинок – на Діминому батькові, до слова.

Свекруха проявляє, як на мене, занадто уваги до нашої донечки. Мама Дмитра сама завжди хотіла народити дівчинку, але народила двох хлопчиків, і наша мала для неї – як здійснена мрія, але вона часто забуває, що в першу чергу Іванка – наша донька, а потім уже всіх наших батьків онука.

Свекруха всіма способами намагається прив’язати нас до себе! Ділянку нам надає, але з умовою, що вони з Діминим батьком житимуть з нами, тільки начебто у нас будуть різні входи.

А я проти. Просто я знаю, що якщо ми житимемо зі свекрами в одному будинку, то у нас постійно будуть несподівані гості, а межі свої вибудувати я не можу. Дмитро дорікає мені, мовляв, не хочу бачити його родичів, але справа не тільки в його родичах!

Я взагалі просто хочу жити нашою родиною окремо, мене просто так втомила за цей час навала всіх родичів, хочеться налагодити свій власний побут самостійно, без порад непроханих, без несподіваних гостей. Але мені не дають такої можливості.

Допоможіть будь ласка, порадою, підкажіть, як правильно вибудовувати свої кордони? А найбільше мене засмучує те, що Діма мене не підтримує.

Як це змінити?

Джерело