Коли я познайомилася з Сергієм, і ми почали спілкуватися, я дуже скоро помітила, що він все ще підтримує зв’язок зі своєю колишньою дівчиною, з якою мав довгі й серйозні стосунки.

А потім вона почала просити його про поїздки та зустрічі. Тому я висловила побоювання, що вона використовує його, але Сергій наполягав, що вони просто друзі.

На початку наших відносин я помітила, що вони часто обмінюються повідомленнями, і цікавість змусила мене прочитати їхнє листування.

На мій подив, Сергій ділився з нею багатьма подробицями про мене.Я висловилася йому про це, і хоча Сергій заперечував свою провину, я наполягла на тому, щоб він припинив спілкуватися з нею – і він неохоче заблокував її.

Однак невдовзі Сергій почав порівнювати мене зі своєю колишньою, вказуючи на те, чим я відрізняюся від неї, і в чому ми схожі.

Спочатку я намагалася не звертати на це уваги, але це ставало все важчим, особливо після того, як ми з нею зіткнулися особисто.

Я ледве приходила до тями, плакала ночами і перебувала в жахливому настрої. Моя самооцінка впала нижче нікуди, посиливши проблеми, які були в мене ще до нашої зустрічі.

Сергій, здавалося, підтримував мене, але запевняв, що мої почуття пройдуть самі собою, проте цього не було.

Тепер я вдаю, що все гаразд, і час від часу влаштовую неконтрольовані істерики, яких він, на щастя, не бачить.

Як би там не було, я усвідомлюю його роль у моєму почутті нікчемності: мої попередні стосунки ніколи не супроводжувалися подібними порівняннями.

Зараз я почуваюся затиснутою та змученою. Думки про те, що я нічого не варта у цьому житті, виникають все частіше, і я розумію, що це погано. Але як з цим впоратися?

КІНЕЦЬ.