Вона взяла дівчuнку з nолоrовоrо будuнку. Не свою, а відмовну. Але не чекала такої реакції від чоловіка.

 

Подруга взяла з пологового будинку маленьку дівчинку-відмовницю. Вона хотіла взяти таку дитину, від якої відмовилися, щоб віддати їй все своє кохання. Справа в тому, що у Карини був син, і при пологах лікарі сказали, що він хворий. І він довго не проживе.

Але завдяки любові та турботі Карини, він прожив довше, ніж йому давали. Він встиг вирости, навіть одружитися і прожити сімейне життя, хоч і коротке. Сина вона проводила спокійно, бо була готова до цього і лише молилася Богові за його душу. Дівчинку, яку взяли, чоловік також дуже хотів і був дуже щасливий. Вони привели її додому- і в хаті знову настало щастя.

Батьки дуже любили дівчинку, і вона їх теж любила. Через деякий час дівчинка дізналася, що вона — не рідна дочка. Але це не завадило їй любити їх. Адже вони віддавали їй все своє кохання. Дівчинка підросла, вийшла заміж. Моя подруга дуже переживала з цього приводу, тому що вони з чоловіком знову залишилися одні: без доньки їм було дуже важко.

Настя переїхала з чоловіком до іншого міста і почала жити своїм життям. Карина іноді відвідувала їх, але все одно пустка в душі залишалася. Якось донька зателефонувала в день народження моєї подруги і повідомила, що вона вагітна.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩