“Вона має бути вдячною, що вийшла заміж за мого сина. Як би не він, була б зараз не зрозуміло де та з ким”.

 

Я дуже добре ладнала зі своєю свекрухою.

Але після почутої розмови, я не маю бажання з нею спілкуватися.

Все сталося тоді коли вона запросила нас на день народження свекра. Я вийшла заміж за свого чоловіка ще чотири роки тому. Проживали ми самі окремо від батьків. Це заслуга нас самих та моїх батьків і батьків чоловіка.

Я вирішила, що потрібно обрати найкращий подарунок, тому взяла досить не малу суму та пішла до магазину за подарунком.

Я хотіла, щоб подарунок сподобався свекру. Я обрала для нього набір для риболовлі, він дуже любить рибалити та взяла невеликий подарунок для свекрухи.

Всі гості мали прийти на п’яту годину вечора. Але оскільки це був вихідний день, ми поїхали раніше аби допомогти. Отож ми приїхали завчасно я допомагала свекрусі, а мій чоловік говорив з татом.

Оскільки у кожного є своя робота ми бачимось не часто, тому поговорити є про що. Я намагалася максимально допомогти на кухні аби свекруха не була дуже втомлена.

Я зробила декілька салатів та почала ставити всі страви на стіл та навіть не помітила, що вже і гості прийшли. Першою гостею була подруга свекрухи. Вона привітала свекра та розмовляла зі свекрухою.

Поки вони спілкувалися я продовжувала сервірувати стіл.

Коли вже все було на столі я вирішила трохи прибрати на кухні й вийшло так, що я почула про що говорила свекруха з подругою:

– В тебе дуже хороша невістка. Як старається. Можеш не переживати, буде кому допомогти на старості, – сказала подруга.

– А як же. Вона і має все робити. Вона має бути вдячною, що вийшла заміж за мого сина. Як би не він, була б зараз не зрозуміло де та з ким.

Чула багато про неї. Та пізно вже було, як би раніше я це дізналась, то не дозволила б синові одружитися з нею. А зараз я маю терпіти й мовчати.

– Оце так…

Я більше не витримала. Я пішла до ванної кімнаті зі сльозами на очах аби привести себе в порядок. Оце так.

До мене посміхається. А іншим говорить неприємності про мене. Я стерпіла.

Протягом усього вечора я поводила себе ніби нічого не чула і чекала коли ми вже підемо додому. Коли ми прийшли додому я все розповіла чоловіку й повідомила, що немає більше бажання спілкуватися з його мамою. Після почутого мені не приємно бачитися зі своєю свекрухою.

Як вона може себе так поводити.

КІНЕЦЬ.