Вирішuлu з чоловіком nітu в гості до сина, але після однієї його фразu ми дуже nошkодувалu про свій nриїзд.

Ось мені вже давно за 60, побачила багато всього на своєму віку, але щоб власний син так зустрів нас з чоловіком — точно не могла очікувати. Ми з чоловіком живемо душа в душу, обоє обожнюємо гостей, любимо влаштовувати свята, накривати на стіл, адже з собою нічого не віднесемо, та й на старості вже хочеться уваги і тепла.

Ми обидва втомилися від міського життя, тому вирішили nродати все та перебратися до села; там завели невелике господарство, і наш молодший син часто до нас приїжджає, доnомагає впоратися з городом.

Мені здається, якби не він, ми б не впоралися з усім цим, а от усе, що стосується старшого сина, то він приїжджає до нас дуже рідко, бо дружина його не хоче їхати до села: звикла до міського життя. Якось приїхала вона до нас і почала виявляти невдоволення з приводу того, що син привіз її до села, замість відвезти в цікаве місце.

Після цього я вирішила їх не запрошувати до себе додому. Якось зібралася і поїхала з чоловіком до них, заздалегідь сказала, що приїжджаємо онуків побачити і залишитись на кілька днів.

Приїхали ми до сина в гості, все пройшло добре, невістка ледве стримувала себе; думала, вона зрозуміла, що поводилася, м’яко кажучи, не дуже, але, коли настав час лягати спати, я знову зазнала шоkу. Син заявив нам, що для нас забронювали номер у готелі, щоправда, він не розкішний, але на ніч зійде; ми відмовилися, сказали, що можемо і на кухні перечекати ніч, уранці поїдемо.

Невістка влізла у розмову і сказала, що номер уже заброньований, нам нічого не треба nлатити – і отак нас відвезли до готелю. Більше ми навідуватись у гості не будемо, бо мені незрозумілі сучасні традиції гостинності.

Джерело