В той день свекруха мене 0бразила і я не могла всю ніч сnатu. Вирішила nомалювати. Вранці, побачивши мій малюнок, свекруха nросила у мене вибачення.

 

Ми з Андрієм зіграли весілля два роки тому. Живемо з його батьками. Потихеньку до мене перейшли всі турботи по будинку. Мені самій подобається готувати і наводити затишок.

А ще я люблю і вмію малювати. Взагалі-то це моя спеціальність. Я художник-ілюстратор у видавництві. Сім місяців тому народилася наша донька Аліна. Позавчора у неї почали прорізатися зубки. Дочка температурила, хникала, просилася на руки. Через це прибирання квартири я відклала.

Змогла лише приготувати вечерю. Ввечері повернувся з роботи Андрій, повечеряв і зразу ж забрав доньку собі. Я прибрала на кухні, потім сіла в крісло і насолоджувалася видом гри батька з дочкою. Незабаром повернулися з роботи свекор зі свекрухою. Свекруха, як завжди, втомлена і напружена.

Сіли вони вечеряти. А потім свекруха прийшла до нас. — Ксюша! — роздратовано почала вона, — дівчинка у Андрія, а ти могла б нас погодувати!

Невже так важко відірватися від крісла? У передпокої не прибрано. — Я вечерю приготувала, нагодувала чоловіка, до вашого приходу їжу підігріла. Вам так складно накласти чоловікові їжу в тарілку?! — зазвичай я не сперечаюся зі свекрухою, але тут мене прорвало. Зіграв свою роль стан дівчинки. — Мам, донька весь день вередувала, не злазила з рук, — заступився за мене чоловік.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩