Я збиралася поїхати на ювілей до своєї сестри до сусіднього міста. Ключі від квартири віддала дочці, щоб вона приходила, квіточки поливала та рибок годувала. Офіс дочки знаходиться прямо навпроти мого будинку, тож їй не далеко і не важко. Я часто так робила, залишала їй ключі, а сама на дачу, то до подруг.

А тут я повернулася на кілька днів раніше, тому що сестра з чоловіком зібралася їхати в пансіонат відпочивати. Я не стала попереджати доньку і зятя про свій приїзд, все ж таки робочий тиждень, всі зайняті.

Я тихо зайшла до своєї кімнати, і зрозуміла, що щось тут не так. Скрізь були розкидані чиїсь речі, було зрозуміло, що вони були зняті похапцем. А з кімнати долинали гучні звуки.

Я подумала, може дочка із зятем прийшли рибок погодувати. Я вже хотіла піти, але мене зачепила одна деталь — на підлозі валялася чоловіча біла сорочка, та й чоловічі туфлі були італійські, дороrі. Мій зять таке не носить, його взагалі неможливо змусити одягнути костюм.

Та хто ж тоді у мене в кімнаті… я тихенько відчинила двері, виявилося, що там була моя донька з зовсім незнайомою мені людиною. Я вийшла із квартири, мене не помітили. Я дочекалася, поки цей чоловік вийде з під’їзду, потім забіrла до квартири і почала вести серйозну розмову з донькою. -Мам, ти сама вин на, треба було попереджати.

-Мене інше більше хвил ює… Хто цей чоловік? Донька спокійно зізналася, що це її kоханець, уже рік. Я не уявляю, навіщо це все моїй дочці. Адже у неї чудовий чоловік, він люблячий і добрий. І вона по kоханню заміж виходила, а як же мені тепер у вічі зятю дивитися, і своїм онукам?

КІНЕЦЬ.