Вже декілька років мій чоловік працює на керівній посаді у фірмі зв’язку. Він довго йшов до цього підвищення. А тепер сотні працівників працюють під його керівництвом.

Загалом для отримання посади пішло багато часу, сил, нервів, здоров’я. Олексій був весь у роботі. І навіть, коли я народила синочка, на виписку приїхали всі родичі, але батька дитини не було.

Батьки сказали, що він трошки запізниться, та ми були наївними, що наважились сидіти там і чекати його приходу. Адже чоловік не те щоб прийти до пологового, навіть додому прийшов уночі. На душі було трошки образливо, та я прекрасно знала, що все це він робить для нас, нашого майбутнього, майбутнього нашої дитини. І я не помилилась у своїх переконаннях. Тепер пишаюсь, що мій коханий зміг добитися такого статусу.

Але останнім часом все іде не так. Я помітила, що Льоша затримується на роботі частіше і частіше. А нещодавно моя подружка сказала, що бачила його у ресторані біля її роботи з якоюсь дамою. Я по своїй натурі дуже ревнива, тому розбиратися у цьому бруді не мала бажання.

На наступний день з перевіркою я поїхала на роботу чоловіка. В приймальні нікого не було, тому я різко увірвалась в двері кабінету. І побачила там те, чого так боялась. З-під столу мого чоловіка піднімалась секретарка.

Мені навіть не вдалося видати жодного звуку. Не було ні слів, ні емоцій. Перед очима поплив сірий густий туман. Та потім я оговталась і почала діяти рішуче. Схватила зі столу підставку для олівців і жбурнула прямо в обличчя Льоші. В той момент та нахабна жінка злякалась і хотіла вислизнути з кабінету непоміченою, та моя рука раптово знайшла її патли і почала тримати мертвою хваткою.

Такого гучного прийому в кабінеті Олексія ще не було ніколи, адже обоє коханців бігали по всьому офісу, як навіжені. І правильно роблять, що бігають, адже якби хтось із них ще потрапив до моїх рук, то від них і сліду мокрого не залишилося б.

Та історія на цьому не закінчилась. Переді мною зачинились двері шафи, за якими стояв колега мого чоловіка. Він спочатку просто стояв, дивився на мене і мовчав, а потім оговтався і пояснив мені, що в них взагалі то була нарада, а секретарка просто діставала печатку, що покотилась зі столу.

А тоді в кафе також була ділова зустріч.

Загалом, так соромно мені ще ніколи в житті не було. Навіть не знаю, як вибачатися перед коханим.

КІНЕЦЬ.