У селі завждu так заведено: хто з дітей доrлядає за батькамu, тому і будuнок залuшається. Так думав і Петро. Він багато років доглядав за татом і мамою, жuв з нuмu, ремонтував старенькuй будuнок.

 

Петро зі своєю сім’єю давно вже живе в рідному домі. Старший брат Олексій одружився на жінці з міста. Спадщину Петро з дружиною не оформляли. Ніби як належить молодшому синові рідну домівку, адже саме він з дружиною доглядали за старенькими батьками дуже багато років, у всьому допомагали.

Принаймні так в селах заведено, хто за батьками доглядав, того і хата. Та й сам Олексій всі ці роки мовчав, на будинок не претендував.Олексій з дружиною приїжджали раз на рік, на Зелені свята. Часто батьків не відвідували, нічим їм не допомагали, а з приводу батьківської хати претензій ніколи не було, про це навіть мову вони не заводили.

Хата-старенька вже трохи була нахилена, стіни тріскалися, то Петро частково зніс старі споруди, підкріпив стіни цеглою, за який виклав чималі гроші, які заробив, звичайно, сам.І баню побудував нову, паркан гарненький звів. Зробив затишним і красивим двір рідної домівки.Все було у кожної сім’ї тихо, мирно і спокійно. Поки на поріг не ступив якось Олексій. Мовляв, дружина його вигнала, тепер йому діватися нікуди, даху над головою у нього немає, буде жити на батьківщині.

Такі новини, звичайно, Петра зовсім обрадували. Врешті-решт він чимало зробив, перебудував заново майже все, де треба підлатав, а Олексій заявився на все готове. Та ще й повів себе за належне, немов додому прийшов, не попередив про приїзд і дозволу у брата пожити в будинkу питати не став.

Стіл йому не накрили. Всім виглядом показуючи, що не раді непроханому гостя. Постелили брат з дружиною йому в самій маленькій кімнаті. Дітям довелося з батьками тіснитися в їх спальні.На наступний день Олексій спав довго, до обіду. Через нього було неможливо пройти на кухню, не зачепивши ногою. Сільські люди встають рано, адже господарство повинні встигнути ще до роботи, а тут спить і спить.Прокинувся до обіду, відразу попросив їсти.

Дружина Петра підігріла йому суп, м’яса поклала. Він поїв і знову ліг.- Як жити збираєшся? — обережно запитала дружина Петра брата свого чоловіка. — Довго у нас будеш? У нас сім’я все таки. Дівчаткам ніде присісти уроки робити. Будинок не великий, дві кімнати всього.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩