Я працюю продавщицею в парфумерному магазині. Робота проста, платять добре. Потрібно лише посміхатися та бути ввічливою з клієнтами. З різним ми стикалися під час роботи, але мені запам’яталася одна дама. Щодня до нас заходила молода дівчина та обприскувала себе пробниками дорогих парфумів. Ні, брешу, не щодня, тільки в робочі дні. Вона не приходила

в суботу та неділю. Її практично всі продавці вже знали в обличчя. Ми всі ламали голову: «Навіщо вона це робить?» Поводилася вона дуже спокійно, ніби її поведінка була нормальною, носила завжди дорогий одяг, що не в’язалося з її поведінкою. Якось ми сиділи у кафе з подругою.

Оля нещодавно влаштувалася на роботу до невеликої контори. Вона об’їдалася пастою і з набитим ротом розповідала: -Олю, ти не повіриш. У нас такі персонажі на роботі трапляються, просто жерсть. Є у нас одна співробітниця, Олеся кличуть. Боже, це просто комедія.

Вона мене вже дратує. Дівчина переконала себе, що вона багата. Причому всім відомо, що вона мало отримує, а її чоловік — звичайний учитель у школі. Але дехто вірить у виставу, яку вона розігрує. Приходить на роботу щодня з новими духами і кілька годин розповідає,

що це її чоловік бізнесмен подарував, вона ще в одязі ходить дорогому. Постає питання, навіщо все це потрібно? Я б і сама повірила їй, дуже переконливо грає. Але я якось побачила, як до неї колектори на вулиці підійшли. Впевнена, що вона у кредит все купує! Я від несподіванки завмерла.

-А Ти можеш показати її фотографію? Так, сумнівів бути не могло, саме колега Олі – наша постійна «клієнтка». Я посміхнулася: -Ні, парфуми вона точно не в кредит купує. Не розумію цього. Навіщо люди намагаються прикинутися кимось іншим?

КІНЕЦЬ.