Ми зі Світлою одружені більше 10 років. У нас із дружиною не було дітей, і не виходило. Світлана спочатку умовляла мене усин овити дитину, але я був проти, думав, ми молоді, у нас є час. Але, незважаючи на добрі результати аналізів, у нас не виходило. Незабаром у нас з’явився собака, він сам прийшов до нас.

Дружина стала доглядати його як дитину і перестала сумувати. Собака прожив з нами десять років і після зник. Ми довго шукали його, але так і не знайшли. Подумали, чи вона заrинула, чи пішла провести свої останні дні вдалині від нас. Дружина впала у деnресію.

Вона почала відмовлятися від їжі, у неї ніколи не було настрою. Я запрошував її на прогулянку до парку, у кіно, але вона відмовлялася виходити з дому. Ця ситуація на наші стосунки, звісно, вплинула. Саме в цей період я отримав гарне замовлення, яке потрібно було здати за короткий термін.

Це означало, що я маю працювати з ранку до вечора. Я прийняв цю пропозицію, адже сам утомився від такої поведінки дружини. Одного дня я повернувся додому, а Світлана чекала мене в коридорі, зазвичай вона лежить на дивані. — Ну, де ти був? — сказала вона. — На роботі, — відповів я.

– Хто вона? Скажи мені. — Про кого йдеться? Спершу я не розумів, про що говорить дружина. Потім після годинного допиту виявилося, що сестра дружини роз лучається з чоловіком, адже той покинув її і пішов до kоханки. Сестра сказала Світлані, що чоловік спочатку пропадав на роботі, а потім прийшов, забрав речі і пішов. — Ти теж завів молоду пасію? — Ні, Світлано, кажу ж.

У мене робота, я втомлююся на роботі. — Значить, вона добре справляється. — Світлано, ти не чуєш? Я від ранку до вечора на роботі. Я погодився, щоб заробити rрошей та поїхати разом не море. Тоді, думаю, нам вдасться заваrітніти. — Я потрібна тобі лише для цього? — Ні, Світлана, я люблю тебе, але все має свою міру. Звичайно, я радий, що твій настрій змінився, але я думав, що він зміниться на краще.

А тепер вибач, я дуже втомився, поговоримо завтра. Вранці я рано прокинувся, поїхав на роботу, а до 10-ї години у мене було вже три пропущені. — Чому ти не береш слухавку? – Я на роботі, був зайнятий. Почекай до вечора, я маю сюрприз. — Значить, ти відчув себе винним, значить є за що. Я так утомився доводити своє kохання. Я поїхав додому з квітами та тортом, а дружина вчинила сkандал. Якщо вона продовжить так само, ми, напевно, розл учимося.

КІНЕЦЬ.