У дитинстві між нами була просто чиста дружба, і лише через роки, коли ми одружилися, то згадали слова бабусі і застиrли на місці

 

Я виросла у звичайній родині. Тато працював механіком, мама була домогосподаркою, жили не на широкую ногу, але не скаржилися, з дитинства у мене тільки хороші спогади. Хоча є дещо, через що у мене з часом виникає все більше питань, а від них починається ще і головний біль.

Ось, у чому справа. Мій нинішній чоловік – друг дитинства з села, який жив по сусідству з моєю бабусею. Ми з ним частенько грали разом, а враховуючи, що майже все дитинство я провела в селі у бабусі, ми були не розлий вода.

Він часто приходив до нас додому, як і я до них, і от, коли моя бабуся його бачила, називала його зятем. В силу нашого віку, ми навіть не знали, що це означає, і ось тільки нещодавно, вже після того, як бабули не стало, згадали, що вона за десятиліття до нашого весілля, вже знала, що ми одружимося. Коли я звернулася з цим питанням до моєї мами, вона згадала, що в селі багато говорили,

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩