У бабусі був будuнок у хорошому районі, але вона хотіла nродатu його та жuтu для себе. Вона була хuтра жінка, але онук вuкрутuв усе так, що вона вuмушено nодарувала йому будuнок.

Жила в селі дуже хитра і навіть неприємна стара баба Зоя. Вона могла обхитрити всіх та кожного. Так співпало, що коли народився її онук від єдиної дочки, то в той самий момент не стало її найбагатшого брата. Той брат мав багато цінного майна. Вирішили тоді все, що залишилося найдорожче віддати, Зої а самі собі взяли по машині.

Зої дісталася величезна квартира у центрі міста та невелика дача у селі. Зоя все життя прожила на дачі, а квартиру здавала в оренду за шалені гроші. Всі знали, що Зоя завищує ціну, але що вдієш, квартира знаходилася в найзручнішому і найдобрішому районі.

Минали роки, і всі у селі були певні, що Зоя перепише квартиру своєму єдиному онукові. Але цього не сталося, вона вирішила, що краще квартиру продати, і поки вона жива — почати подорожувати. Онук на той час уже підріс, перейняв хитрість своєї бабусі. Він вирішив торгуватися з нею.

-Всі в селі кажуть, що думали, мовляв, ти квартиру мені віддаси. -А сенс мені її тобі просто так віддавати? Я ще собі пожити хочу. -Ну так поки у мене сім’я не з’явилася, ти можеш … ще дорожче квартиру в оренду здати, накопичиш гроші. А потім мені віддаси квартиру, а я тобі допоможу дорожчих мешканців знайти.

-Як ти це зробиш? Я і так ціну загнула, багато хто відмовляється стільки платити. -Я зроблю ремонт. Дуже добрий і на свої гроші. Тоді мешканці точно з’являться. Ідея була чудовою, бо ремонту у квартирі не було років 20. Тоді Зоя погодилася.

Але онук зажадав, щоб вона заздалегідь одразу написала дарчу, бо знав, що бабця хитра, може й викрутитись. Онук швидко навчився в неї навичкам переговорів і зміг домогтися дарчої, ремонт теж зробив, і Зоя здала квартиру втричі дорожче.

Джерело