Тамара і Едуард розписалися. Для обох це був другий шлюб, їм було за сорок. Назвати їх союз заснованої на любові, складно було. Швидше вони боя лися самотності, до того ж обом було вигідно. Едуард отримував прописку в столиці, а Тамара забезпеченого чоловіка. Тамара була працьовитою. Як сама часто відзначала, працювала з 18 років, але отримувала коnійки. Була хорошою домогосподаркою і смачно готувала.

А Едуард був складним чоловіком, який добре заробляв і був щедрим. Він видавав дружині гроші на господарство, і, еслі вони закінчувалися, він додавав, не кажучи ні слова. Але таке траплялося рідко, адже Тамара була сильно економною. А також, він дарував дружині дороrі подарунки, золоті прикраси і путівки на відпочинок. В загальному їх шлюб був взаємовигідним, іх все влаштовувало. Пройшло більше десяти років, і Тамара втомилася бути домогосподаркою.

Одного разу Едуард почув її розмову з подругами. — Він мені не доnомагає, я сильно втомлююся. Я теж працюю, але після роботи ще і готую, прибираю. Йому все подобається, але якими зусиллями я це роблю. А насправді чоловік на початку відносин все робив. Він гладив свої сорочки, міг і всю білизну випрасувати, мив посуд, пилососив, міг посмажити собі картоплю. Раз, два і Тамара, приходячи з роботи, сказала йому, мовляв це не хлопські справи і Едуард перестав цього робити.

— У мене все болить, а він не бачить! Не цінує! Едуард викликав дружину на розмову. — Давай на чистоту. Моєї зарплати вистачає нам. У нас і квартира є, і дача, і машина, і золото. Я вважаю, що тобі потрібно звільнитися і зайнятися тільки домашніми справами, щоб не втомлюватися так сильно.

Тамара погодилася і звільнилася. Але і життя домогосподарки їй набридло. Це займало у неї мало часу, а з іншим часом що потрібно було робити? Йти на якісь курси вона не хотіла, це гроші на повітря. З подругами воліла спілкуватися по телефону, була домосідом. До онуків ходила, але і це займало мало часу. Їй чогось не вистачало. Вона посkаржилася чоловікові. Було прийнято спільне рішення. що влаштує Тамару на роботу.

Чоловік знайшов підходящу їй посаду, і вона переступила до роботи. Вона ніби ожила і помолодшала. Едуарду подобалося, що дружина стала менше бурчати і хандрити. Минув деякий час, і Едуард знову застав дружину з подругами за чашкою чаю. — Як же я втомилася! Мені на роботу, а потім додому. Я так втомлююся, але мені доводиться і в магазин сходіть, і приготувати поїсти. А йому байдуже, він не бачить, не доnомагає і не цінує.

Джерело