Однокурсник Максим часто надавав мені знаки уваги, але ми не особливо спілкувалися. Не знаю чому, але нещодавно я погодилася привести його до себе додому. І ось чим це закінчилося.

 

Нещодавно хлопчик з мого курсу якось напросився в гості до мене, сказав, що хоче дізнатися мене ближче і подивитися, де я живу. Не знаю чому, але я погодилася привести його до себе додому. Живу я недалеко від нашого університету, квартиру знімаю одна, так як для мене комфорт важливіше грошей.

Батьки доnомагають мені і з цим ніяких проблем не буває, та й я працюю після пар. І ось, коли ми зайшли додому, Максим почав озиратися, запитав, навіщо мені стільки шаф, причому величезних.

— Так зручніше. Він якось хитро подивився на мене, потім посміхнувся і сказав, що згоден зі мною, напевно, зручніше. Сказала, що мені зручно речі зберігати саме в цій шафі, і запитала, про що він взагалі подумав, коли я це сказала. Він відразу відкрив шафу без со рому і почав дивитися, скільки там місця.

Я дивилася на це все і не могла зрозуміти, що відбувається; тоді він, зрозумівши, що пови нен порозумітися, сказав мені, що тут зручно можна заховати Дон Жуана. Я на нього запитально подивилася і запитала, що все це означає? — Просто мені не подобається, що ти в такому будинку живеш. Я сказала, що, головне, мені все подобається, але досі не могла зрозуміти, що його не влаштовує.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩