На зло свекрусі я не привітала її у день народження, тому що для цього у мене була дуже серйозна причина. Вона nосkаржилась синові. Такої реакції від нього свекруха точно не очікувала.
З самого початку наших з чоловіком від носин свекруха ставилася до мене погано. В цілому, є всього дві людини, до кого свекруха ставилася добре. Це її дочка і син, мій чоловік. У неї було троє чоловіків, від кожного вона зуміла отримати матеріальну вигоду, машину, квартиру. Діти в неї від різних батьків.
Зараз вона заміжня втретє, але не можу сказати, що чоловіка свого вона любить. Вона командує ним, як собакою, зовсім не поважає його. А він хороший чоловік, ні слова у відповідь не говорить. Повернемося до того, чому ж я не привітала її. Справа в тому, що ми з чоловіком одружені вже 10 років, але свекруха ні разу за всі ці роки не привітала мене з днем народження, мовляв забуває. Я не вірю цьому, тому що у неї феноменальна пам’ять.
Вона пам’ятає дні народження всіх своїх знайомих, пам’ятає всі свої відносно великі покуnки, дату і точну вартість речей, але ні разу не згадала про мій день народженняя. Погодьтеся, це нісенітниця. Ну гаразд, уявімо, що в перші роки вона дізналася і повин на була ще запам’ятати, але минуло вже десять років.
Вона явно знущається наді мною, тому що кожен раз вона дзвонить мені через тиждень і каже: -Ої, я забула, що у тебе день народження. Вітаю! Вона навіть не дарує мені подарунки. Кожен раз в її день народження ми їдемо до них, купуємо хороший подарунок, та вітаємо з тортиком і букетом квітів. У свекрухи було кілька квартир від чоловіків. Вона продала дві, купила нам з чоловіком трикімнатну квартиру, але оформила на себе, щоб мені в разі чого нічого не дісталося.
Свекруха вважає, що я повин на бути вдячна їй за такий подарунок, хоча він не наш. Але не в цьому суть, мені від неї не потрібні подарунки, просто примітивна повага до мене. Цією своєю поведінкою вона показує, що я ніщо, не сама важлива людина в нашій родині, адже вона ж головна.
В загальному тому я і вирішила на цей раз поводитися з нею, як вона зі мною. Саме в день її народження увечері вона подзвонила мені, я не взяла трубку.
Буквально через кілька хвилин зателефонував чоловік. — Чому ти не привітала маму з днем народження? — А чому вона не вітає мене вже 10 років? Вона пам’ятає дату народження сусіда зверху, пам’ятає номери всіх машин, які вона водила в свій час, але мій день народження вона ніяк не запам’ятовує. Це адекватно? — Ну вона немолода жінка, з усіма буває. — Не треба її захищати. Вона показує цим, що в цій сім’ї я ніхто! Я не буду вітати людину, яка мене не поважає. Чоловік навіть не заперечив.
КІНЕЦЬ.