Свекруха весь час зробила зауваження, а в присутності сина поводилася пристойно. Мені це починало набридати, і я вирішила записати нашу розмову на диктофон

 

Я завжди чула різні історії про свекруху та невістку, але завжди думала, що зі мною таких історій статися не може. Я завжди була спокійна, не конфліктна і думала, що зможу викрутитися з будь-якої ситуації. Я не знала, що на мене чекає в майбутньому. Знайомство з майбутньою свекрухою пройшло непогано.

Вона мило посміхалася мені і розпитувала мене про батьків і роботу, але її холодний погляд мене насторожував. Вона після цього натякала синові, що він може знайти краще за мене.

Але незважаючи на її висловлювання на мою адресу, ми таки одружилися. Їй це звичайно не сподобалося, але син її слухати не став. Навіть на наше весілля вона прийшла лише на годину, бо нібито в неї голова си льно бо ліла.

Ми почали жити в квартирі чоловіка окремо від свекрухи, але вона щодня приходила до нас і відчиняла двері своїм ключем. Я приходила додому з роботи на кілька годин раніше за чоловіка. Починала робити домашні справи і приходила вона, щоби весь час робити мені зауваження.

Ось це ти неправильно випрасувала, це неправильно поклала, то не так готують. Вона весь час мене доводила і йшла до себе додому, ніби її не було в нашому домі.

Про її візити чоловіку я не розповідала, навіть не знаю чому. Вона дуже скоро це зрозуміла і почала мене вже ображати та доводити ще більше. А синові вона нічого не казала, тільки розповідала казки, як мріє про онука.

Мені це починало набридати і я вирішила записати нашу розмову на диктофон. Коли вона наступного дня прийшла і вже з порога почала говорити мені, яка я жа хлива та нікчемна, я все це записала. Увечері включила запис для чоловіка , а він не міг повірити в те, що його мама може так поводитися.

Він кілька разів послухав, подзвонив матері і сказав, щоб вона більше до нас додому не приходила без запрошення. Після цього я ходила до психолога і мені ледве вдалось відійти від цього. Я народила доньку.

До свекрухи додому я ніколи не їжджу, туди йде тільки чоловік, а іноді й доньку бере з собою. Він розуміє, що я ледве від цього відійшла і не змушує мене з нею бачитися.

КІНЕЦЬ.