Переїхала до нас на якийсь час свекруха, щоб у собі ремонт швидше доробити. А оскільки вона кожну дрібницю вибирала дуже детально, оскільки ніяк не могла визначитися, то цей ремонт затягнувся незрозуміло на скільки. Протягом 5 місяців, поки ця жінка, що критикує все навколо, живе з нами, я сильно сот милася від великої кількості зайвої інформації і необхідності весь час відповідати на якісь розпитування.

Був лише один плюс від її присутності-допомога з доглядом за малюком. Однак незабаром з’ясувалося, що це в її плани не входило. Вона називала свій приїзд до нас відпусткою: готую і прибираю Я. Ну, просто мрія. Будучи за своєю природою мирним і неконфліктним людиною, я просто мовчки щось робила і намагалася не сперечатися. Тому, мабуть, свекруха і називала мене МІМ лей.

Намагаюся не суперечити їй, навіть якщо і сама вона бачить, що робить щось не так. Вона впевнена, що синові вранці корисна саме вівсянка, яку він не любити. Що ж, нехай їсть, поки вона у нас. А ті, що він з останніх сил снідає цією вівсянкою-його проблема. Нехай забо ронити мами командувати в нашому домі. А оскільки він мовчить, не буду сперечатися і я. В одному Я буду стояти на своєму — у виховані дочки.

Про це я її попередила, ще будучи в положенні. Дивно, але вона не критикує мої методи виховання. А вісь в іншому вона дає собі розгулятися. За годину спільного зі свекрухою проживання вона настільки мене дове ла, що я готова була з’їхати до своїх батьків з власної квартири. Дійшло до того, що я безпосередньо запитала, чи не закінчився ремонт і чи не пора їй додому.

Але вона кожен раз говорила: — Навіть не уявляю, скільки ще триватиме. По каталогу був один відтінок, а насправді виявився не таким, мені не підходити. Ось знову пофарбують, тоді зможу переїхати. — Плитку поклали погано, криворукі якісь. Доведеться нових робітників шукати і знову все робити. — Мені ще уні таз не встановили. Привезуть, поставляти. А то ж не можна без уні тазу жити. Тоді і переїду. У неї відмівки були постійні.

А одного разу свекруха мені каже: — Ти винна буті рада, що у тебе така золота свекруха. Ось моя ще та дама була. Я її сильно бою ся і сьогодні. Вона робила зі мною все, що хотіла. І нікого вона ні в що не ставить. Себе вважає найрозумнішою і господарською. Ось і прийшла мені в голову геніальна ідея, що боро тися зі свекрухою можна тільки за допомогою свекрухи.

Вирішила запросити і її у нас погостювати. А чоловіка і його маму не попередила. Вранці чоловік пішов на роботу, а свекруха знову почала мене вчити, як її синові доглядати. Тут пролунав дзвінок. Вона і запитує: — Кого це могло принести? Чекаєш когось? Чоловік на роботу, а до тебе гості?

Як тобі не соро мно! Свекруха поспішила самостійно відкрити двері, чекаючи побачити за дверима коханця. Відкриває і говорити: — А чи не соро мно до заміжніх бігати? — О, доброго дня! Проходила повз вашого будинку, і вирішила зазирнути. Що стоїш? Біжи чай мені готувати. Будемо торт їсти. Але тобі він шkідливий. Хоча твою фігуру вже нічого не зіnсує.

Може і пригощу. Обличчя бабусі розпливлося в задоволеній посмішці, адже вона вже кілька років не спілкувалася з невісткою. Дивно, як швидко закінчився ремонт моєї свекрухи. Вона з’єднання їхала в той же день. Так швидко зібралася, що толком і не попрощалася. — Дякую вам величзне, що приїхали в гості! — почала дякувати я бабусю. — Я зараз свіжу білизну вам постелю. Кімната у вас буде окрема.

— Ой, ні, я не буду затримуватися. Адже я зрозуміла, з якою метою ти мене запросила. Вона тобі вже трохи життя під’їла. Я з тим, що потрібно, впоралася. Зараз чаю вип’ємо і поїду. Звертайся, якщо ще знадоблюся. Тепер я не бою ся, що свекруха приїде надовго. Нарешті, у мене з’явився надійний союзник.

КІНЕЦЬ.