Коли у чоловіка з’являється роман на стороні, то кмітлива жінка це зразу помітить. Це можна назвати спостережливістю чи інтуїцією, але дрібні деталі здатні видати навіть достатнього обережного зрадника.

Мій чоловік Сергій ніколи не вирізнявся яскравим темпераментом чи різким норовом. Він завжди був спокійним і вмів контролювати власні емоції. Я ніколи не чула від нього грубого слова і навіть під час суперечки він не дозволяв собі підвищувати на мене голос.

Але вже майже пів року його наче підмінили. Спершу я відчула, що він став більш відчуженим, якась прохолода з’явилась у наших стосунках. Потім його стали дратувати усілякі дрібниці. Коли я запитувала, чому він став таким дратівливим, Сергій просто відмовчувався.

Я знала, що на роботі в нього ніяких проблем і усвідомлювала, що справа тут в іншому.

Якось після роботи Сергій пішов прийняти душ. Його телефон лишився у кишені куртки. Раптом пролунав дзвінок. Я дістала його, щоб глянути хто дзвонить і застигла на місці від несподіванки. На екрані висвітилось ім’я жінки. Моєму чоловіку дзвонила якась Віка.

Я підняла слухавку та запитала, що їй потрібно. Сказала, що я його дружина і можу передати, якщо це щось термінове.

– Зрозуміло. То ви, значить, Ніна – дружина Сергія. Я є якість припущення щодо того, хто я?,- неочікувано запитала незнайомка.

– Є. Що йому передати?,- перепитала я з неприхованою іронією в голосі.

– Нічого. Це не настільки важливо. Я рада, що ми нарешті познайомились. Сергій ніяк не міг набратись сміливості, аби зізнатись вам у всьому. Тепер ви знаєте про моє існування. А ще, хочу додати, що я чекаю від нього дитину. Ми будемо щасливі разом.

Це прозвучало, як відверте знущання. Вона ж, мабуть, в курсі, що я не можу мати дітей. Тому її зізнання вразило мене у саме серце. Я більше не могла продовжувати діалог і просто кинула слухавку. Поклала телефон на тумбочку в коридорі, а сама пішла в кімнату. В цей момент мені хотілось просто заснути й не прокинутись.

Сергій все зрозумів, але вдав, що нічого не трапилось. Він ліг поруч, повернувся до мене спиною та заснув. А мені було не до сну. Я всю ніч проплакала.

Зранку зателефонувала на роботу й сказала, що не прийду, бо занедужала. Того дня я була не здатна встати з ліжка та щось робити, відчувала себе повністю розбитою.

Цього вечора чоловік повернувся з роботи без запізнень. Я навіть не чекала, що він першим почне розмову.

– Ніно, пробач мені. Я розумію, що тут лише моя провина. Але ця Віка бреше. Вона шантажем та обманом хоче заволодіти моїм майном. Розповіді про те, що вона вагітна від мене – це відверта маніпуляція. Вона робила тест і він не підтвердив моє батьківство. А тепер хоче сфабрикувати докази. Та в неї нічого не вийде, бо між нами нічого не було! Чуєш мене?! Нічого.

Я навіть не знала, що йому відповісти. На душі настільки огидно він самої ситуації, що навіть немає сил розбиратись, де правда, а де брехня… Тому просто кивнула головою. А час покаже.

КІНЕЦЬ.