Посеред ночі я почула, як у будинок входить хтось, а потім сталося те, про що я досі не можу забути

 

Сина поклала спати. Лежу поруч, колупаюсь у соц. мережах. Чую хтось тихенько відчиняє ключем вхідні двері. Від страху мало серце не зупинилося. Ключі є тільки у чоловіка та свекрухи. Навіщо їй приходити вночі? А чоловік на роботі.

Він пожежник, місце роботи за 50 кілометрів від будинку. А якщо це зло дії? І від страху вже не можу дихати, шукаю в кімнаті щось важkе, щоб було чим себе захистити. Вже чуються тихі кроки у коридорі. Двері спальні обережно відчиняються, а там …

A там свекруха. Те, що ситуація абсу рдна, не те слово, але я була рада, що це була вона. — Тань, ти спиш? Я одягла халат: — Що ви тут робите Лідія Павлівна, у такий час? Я від страху мало не померла. – У подруги була в гостях. Подумала, до вас зайти. — Ну, ходімо на кухню чай пити. Сіли за стіл.

— Ну, розповідайте, Лідію Павлівно, що за подруга у вас і що за посиденьки в таку годину? Для чого не попередили? Ви ж знаєте, Сашко на роботі! -Добре, скажу на чистоту. Я чула, що в тебе залицяльник з’явився. Хотіла перевірити, чи це так.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩