Подружжя вирушило у будинок маляти. Завідувачка поставилась з обережністю до допитливих незнайомців. Проте, коли почула, що це ті люди, в машині яких знайшли Михайлика, вона їм все розповіла

 

Якось Тарас із дружиною Олесею приїхав до супермаркету, аби закупити продуктів перед святами. У магазині були приблизно годину. Доки обирали необхідні товари, потім ще в черзі майже пів години стояли. Розклали покупки по пакетах, перевірили по списку, чи придбали все, що планували й нарешті рушили до виходу.

Перед касою зустріли подругу Олесі, яка розказала дивну історію, що трапилась з нею дорогою сюди. Вона добиралась автобусом. Поряд їхала мама з немовлям у колисці, яка спробувала лишити дитину на сидінні, а сама утекти.

Пасажири, що стояли біля виходу не пустили горе-матір й вона була змушена забрати малюка із собою. Страшно й подумати, яка доля на нього тепер чекає.

Подружжя було вражене від почутого. Занурені у власні думки, не зразу й помітили, що дверцята їх автомобіля прочинені. Тарас зазирнув всередину. Гукнув дружину, аби підійшла г

Що ж тепер робити? Назар не гаючи часу, викликав поліцію, розказавши про свою надзвичайну знахідку. За кілька хвилин поліціянти прибули на стоянку. Олеся бачила, що малюк просинається, можливо він вже й зголоднів.

Доки поліціянти брали свідчення, дитя остаточно прокинулось. Обережно відгорнувши легеньку ковдру і пелюшку, побачили, що це хлопчик. Поряд з ним лежала пляшечка із сумішшю.

Жінка нагодувала малюка. Він був зовсім крихітним, кілька тижнів від народження. На щастя літо на дворі й він не змерз. Згадала розповідь подруги. Мабуть, це та сама горе-матір, яка хотіла залишити дитину в автобусі. Як так можна, кинути свою крихітку напризволяще? Доки поліціянти записували свідчення, здавалось що ціла вічність пройшла.

Нарешті подружжя могло їхати додому. Коли Олеся запитала, що буде з дитиною, їй відповіли, що спершу хлопчика огляне лікар, а тоді вже вирішать, що з ним робити.

Зазвичай, такі діти потрапляють у дім маляти. Поліціянти попередили, що можуть викликати пару для додаткових свідчень, якщо виникнуть якісь питання.

Тарас передав колиску правоохоронцям. Малюк навіть не заплакав і не вередував. Він ніби відчував, що мами поряд немає. Олесю охопив неймовірний жаль та смуток. Що з ним буде далі? Як складеться його доля?

Вже минуло більше як місяць після цього випадку, а малюк ніяк не виходить жінці з голови. Для додаткових показів їх ніхто так і не викликав. Вона не знає, що й думати. Захотіла обговорити все з чоловіком. Тараса теж хвилювала доля малюка, тому вони вирішили навідатись у відділок, щоб дізнатись фінал історії.

Там їм повідомили, що з малюком все було гаразд і зразу після лікарні його направили у дім маляти. Подружжя вирушило туди. Завідувачка поставилась з обережністю до допитливих незнайомців. Проте, коли почула, що це ті люди, в машині яких знайшли Михайлика (так назвали хлопчика), вона їм все розповіла.

Виявляється у притулку він пробув не довго. Для нього знайшлась нова родина, яка його усиновила. Олеся й Тарас видихнули з полегшенням. На щастя він не самотній у нього буде любляча сім’я.

КІНЕЦЬ.