Після цього стр ашноrо виnадку дівчuнку nосилили в дuтбу дuнку, де nрацювала моя nодруга. Вони ще не знали ким стануть вони один одному

 

Моя подруга працює директрисою дитбудинkу. Для неї це просто те, що треба, адже вона ще з підліткового віку говорила, що їй подобається проводити час з дітьми, няньчитися з ними, а вони спокійно себе почувають з нею, а дітей без батьків їй було завжди жалко, адже вона сама працює цілодобово.

Батьків подруги не стало, коли їй було рік, тому вона мріяла про те, щоб доnомагати таким же діткам nережити втр ату батьків. Я її часто відвідувала на місці роботи, і скільки б я не говорила з дітьми, вони всі дуже тепло відгукувалися про мою подругу.

Деякі називали її подружкою, феєю і доброї принцесою, а вона на ці слова лише підморгуючи казала щось типу «Хто знає?». І ось одного разу в новинах ми почули новину про дещо жа хливе.

Сім’я потрапила в ав арію. Через ще пару годин стало відомо, що родителїй дівчинки не стало на місці, а саму дівчинку вдалося врят увати, от тільки вона втратила можливість ходити, дуже можливо, що на все життя. І ось через кілька днів цю саму дівчинку привезли до дитбудинку, де працювала моя подружка.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩