Після того як я почала заробляти більше ніж чоловік, мені зателефонувала свекруха і заявила таке, від чого в мене очі на лоба nолізли.

 

Моя історія кохання нічим не відрізняється від решти. Зустрілася з молодим чоловіком, стали зустрічатися, потім одружилися. У мене була двокімнатна квартира, тож він переїхав до мене. Жили ми душа в душу, допомагали одне одному, завжди підтримували. Ми мали особливе порозуміння.

Але все це тривало лише до народження дитини. Я пішла у декрет, і чоловік почав працювати за нас двох. Він брав додаткові години роботи, часто їздив у відрядження. І все це для того, щоб ні я, ні дитина нічого не потребували. За його старання начальство нарешті помітило чоловіка і вирішило підвищити. Тепер він обіймав керівну посаду. Я була така рада і горда за свого чоловіка. Але з народженням дитини у мене різко поменшало вільного часу.

Я не спала ночами, вдень намагалася якось справлятися з домашніми справами та дитиною. Перші місяці були просто нестерпними. Тоді чоловік і став пред’являти мені свої претензії: -Я працюю з ранку до вечора, щоби тільки тобі було добре. А що я отримую натомість? Ти мені на вечерю гречку з сосисками зробила… це твоя подяка? – почав чоловік. -Я взагалі-то не валяюся на дивані, а з дитиною вожуся весь день.

Я навіть у душ не встигаю сходити. Можеш посидіти з дитиною хвилин 15, я хоч помоюсь. -Ще чого. Я працював, щоб увечері прийти додому і продовжити ще з дитиною няньчитися? Я все намагалася терпіти, не починати скандалів. Хоча мені було дуже важко та прикро. Але декрет триватиме не вічність.

Коли дитина пішла в садок, то я відразу повернулася на свою роботу. Я почала працювати з таким завзяттям. Тому що мені так набридло сидіти цілодобово вдома, а тепер хоч можу зайнятися своєю улюбленою справою. Директор багато хвалив мене і з кожним місяцем моя зарплата ставала дедалі більшою.

Нарешті настав такий момент, коли я почала заробляти більше за чоловіка. На його претензії про те, що він цілий день працює та приносить гроші, я відповідала аналогічним чином. Чоловіка це стало дратувати. Але я більше не збиралася терпіти такого приниження вдома і просто показала йому на двері.

Він образився, зібрав речі та втік до своєї мами. Потім свекруха мені зателефонувала і почала читати лекції про те, що чоловікові не можна говорити, що він заробляє мало. Але ոроблема вже не в грошах, а в його ставленні до мене.

КІНЕЦЬ.