Під час заручин всі були задоволені, тільки одна людина була без настрою і косо дивилася на наречену з нареченим, адже у нього була причина.

 

Іру любили всі: батьки, сусіди, вчителі. Її вважали золотою дитиною. Вона була вихована, розумна, ввічлива. У школі навчалася на п’ятірки, здобула золоту медаль. Вісім років ходила на плавання. Брала участь у будь-яких олімпіадах, завжди посідала перше місце. Так ще й збирається вийти заміж за гарного хлопця. Теж вдало. Хлопець сам теж золота дитина, а родина заможна. Має намір на весілля подарувати двокімнатну квартиру в хорошому районі. Все добре складалося. На заручинах була гарна дружня атмосфера. Усі говорили тости, бажали молодим щастя. Наречений сидів поруч із тестем, балакали, а невістка зі свекрухою пліткували, реготали. Тільки одна людина, друг сім’ї невістки, Ігор Петрович сидів без настрою, кидав косі погляди на Іру та нареченого.

Мати Іри пишалася дочкою, раділа нею і постійно підкреслювала свої заслуги у тому, якою вона стала. Не втрачала моменту тицьнути сусідам у їхніх безглуздих підлітків, мовляв, дивіться, як треба виховати дітей! Батько також був задоволений донькою. Вона нічого не просила у батьків, як це роблять дівчата її віку. Працювала після навчання у якогось професора, і сама куnувала собі модний одяг та гаджети. Якось мама Іри поверталася додому і біля під’їзду побачила нову іномарку Ігоря. З машини вискочила якась дівчина, помчала в під’їзд, а він поїхав. Дивно. Знаючи Ігоря, він повинен був вийти з машини, привітатись, похвалитися і тільки поїхати. До того ж, зазвичай він дбайливо водить машину>>. Вирішила зателефонувати йому, але він не взяв слухавку. Вона піднялася у квартиру.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩