Десять років Олег та Рита прожили у щасливому шлюбі. У них народилася чудова донька Олена. Вони були напрочуд щасливою родиною, але потім до них у хату прийшла біда. У Олега виявили страшний діагноз. Рік лікування, кілька курсів терапії не дали результату. Рита не могла повірити, що це відбувається з її сім’єю.

Вона чоловіка дуже любила і не могла уявити життя без його теплих рук, турботи, обіймів. Олена була маленька, але теж розуміла, що з її батьком відбувається щось погане. Вона зі сльозами на очах у лікарняній палаті просила його якнайшвидше одужати. Але дитячі сльози не допомогли.

Коли Олег відчув, що йому залишилося зовсім недовго, він покликав Олену до себе, ніжно її обійняв і каже: -Дорога, вийшло так, що мені доведеться тебе покинути. Так уже сталося. Але я ніколи не покину тебе до кінця, в якомусь сенсі я завжди буду поряд. Він простяг їй плюшевого ведмедя.

-А це ведмедик Паша, він тебе обійматиме замість мене, можеш йому тепер розповідати всі секрети, щоб він потім мені все передав. Після того, як Олега не стало, Олена з ведмедиком не розлучалася. То був останній подарунок батька. Бідолашному ведмедику довелося нелегко, його одного разу намагався відібрати собака, але Олена з мамою його відвоювали.

Правда, тоді довелося ведмедику лапу пришити, бо собака її відірвала. Але нещодавно Олена втратила десь ведмедя. Це стало трагедією. Рита гладила дочку по голові і втішала: -Не плач, люба, він знайдеться.

Вони обшукали весь будинок, навіть двір, але ведмедика не знайшли. Рита намагалася знайти такого ж у магазинах, але безрезультатно. Олена все більше замикалася у собі, плакала ночами. Зневірившись, Рита написала пост у соціальній мережі, де розповіла історію ведмедика, доклала фотографію з проханням відгукнутися, якщо хтось його побачить. За тиждень Ріті написав чоловік: «Я бачив такого ведмедика біля смітника». Він надіслав їй фотографію.

«Це він?» Рита впізнала ведмедика по пришитій лапі. Вони зустрілися у кафе, возз’єднання з улюбленою іграшкою було досить емоційним, Олена навіть розплакалася. Рита розмовляла з чоловіком, його звали Романом. Виявилось, що й у нього сумна сімейна історія.

Він втратив доньку під час автокатастрофи, а сам вижив. Після цього вони з дружиною розлучилися. Горе поєднало їх, вони продовжили спілкування. Олена прив’язалася до Романа, навіть почала його називати татом.

КІНЕЦЬ