— О ні, любий. Це не твоя хата, і ти тут не маєш права абсолютно ні на що. Тож забирай своїх дітей та йдіть, куди хочете звідси…
– Знаєш, Тетяно, це вже занадто, коли твоя мати приїжджає і починає мене критикувати! – Заявив Віталій дружині відразу після того, як вони проводили її маму на поїзд. – А […]
«Ось життя яке, – думала старенька. – Усе життя збираємо образи. На словах прощаємо одне одному, але підла пам’ять підсовує ці образи, і все хороше забувається. А ось згадається щось приємне, і одразу відчуваєш, що любов-то нікуди не поділася. Вічне питання, куди йде дитинство? Та нікуди воно не йде, воно нашаровується в чарівній скрині, а скриня ховається в затишному куточку душі. І порятунок від сварок із дітьми в цій скрині, варто тільки згадати їхнє дитинство. І мій порятунок у моїх чудових дітях»
Бабуся Марія вперше за п’ять років вирішила поставити ялинку на Новий рік. Раніше щороку прикрашала, але раптом на голову бабусі Марії обрушилася реновація. Її старий дерев’яний, добротний будинок, в якому […]
Яке ж воно смачне, донечко! Як наш калач, але солодке, і з родзинками, – моя літня мама з дитячою цікавістю розглядала і смакувала панетон, який я привезла з Італії. Закордонний смаколик їй дуже сподобався. В цьому році я відклала усі справи і приїхала додому, щоб відсвяткувати з мамою Різдво. Не хочу бути схожою на своїх дітей, які виявилися дуже невдячними
– Яке ж воно смачне, донечко! Як наш калач, але солодке, і з родзинками, – моя літня мама з дитячою цікавістю розглядала і смакувала панетон, який я привезла з Італії. […]
– Тобі не здається, що мама щось у тітоньки загостилася? Раніше такого ніколи не було! – Здається, і я думаю, треба втрутитися! Ти з батьком давай розберись, а матір і тітку я беру на себе! – Запропонував брат сестрі
– Я вчора була в батька, він весь якийсь смиканий, вдає, що все нормально, але ясно, що нічого не нормально! – Згоден з тобою, я теж помітив, зайшов до нього, […]
— То що тут у нас? О, рулет солодкий! Чудово! А я таке не купую, бо пенсія не дозволяє. У вас із задоволенням спробую. Тим більше ти мати, що годує, і тобі солодке не можна!
– Поговори вже зі своєю матір’ю! Вона до нас постійно бігає! Скільки можна? І ніколи не попереджає, коли саме має прийти. А якщо я в душі миюсь чи вдома безлад? […]
Шлюб Віолети не проіснував навіть до її першої шлюбної ночі з Кирилом. За це дівчина може подякувати подарунку свідка. Найкращий друг Кирила, підійшов до Віолетти і вручив їй коробку
Віолета, молода дівчина з хорошою освітою, знала, що її життя скоро зміниться. Шлюб з Кирилом мав бути її першою спробою побудувати родину. Вона мала на це великі сподівання, адже перед […]
Галя занедужала. Вона лежала в лікарні у місті. Жінка вже дуже хотіла додому. Галя сумувала за своїм господарством, за хатою, за селом… – Не буду я тепер цілий день картоплю копати! – казала вона дочкам. – Чесне слово! Відвезіть мене додому, сил моїх вже немає. На свою постіль хочеться! – Матусю, добре, відвеземо, – сказали дочки до матері. – Але вдома на тебе чекають деякі зміни… – Що вже там таке?! – здивувалася Галя. – Невже не кухні шпалери переклеїли? – Побачиш, – посміхнулися дочки. – Що зроблено – вже не змінити… Галя підʼїжджала до свого будинку. Вона вийшла з машини, і ахнула від побаченого
Село, куди перебралася після виходу на пенсію Алла, було недалеко від міста. Проте газ у неї провели не так давно. Раділи сільські жителі, робили ремонти, монтували газове опалення, і Алла […]
От цього мені ніколи не понять. Значить, наблюдаю я картину. Син мій приходить з роботи, заходить в хату втомлений, але з усмішкою. Діти кидаються до нього, обіймають, і він, попри втому, одразу йде з ними гратися, питає, як у кого день пройшов. А невістка в цей час швиденько чепуриться, бере сумочку і виходить на пів годинки, каже: “Мені треба трохи пройтися, відпочити від цього хаосу”. Я стою збоку і думаю: ну в смислі?
От цього мені ніколи не понять. Значить, наблюдаю я картину. Син мій приходить з роботи, заходить в хату втомлений, але з усмішкою. Діти кидаються до нього, обіймають, і він, попри […]
— Мамо, ми з понеділка на полі будемо працювати, бригади годувати, – розпорядження директора сільського хазяйства, – повідомив син. — Ну, значить, гаряча пора настала, відразу кажу: доведеться тобі покрутитися, синку. І в спеку, і в дощ відпочинку не буде. — Ой Боже милостивий, а мені Юрчик нічого не сказав, – Марія не поспішаючи стала витирати руки, – і де це бачено, щоб хлопець на польовій кухні кухарем працював
— Не крутись, Юрку, на кухні, не чоловіча це справа, не витрачай молоді роки на ложки та каструлі, йди краще до клубу, там дівчата зачекалися, краще приглянь собі господиню. — […]
– Ні я, ні мій син більше тобі нічого не винні, – видала свекруха
Я вийшла заміж за Андрія у двадцять п’ять років. Ми познайомилися на корпоративі, де я працювала адміністратором, а він був штатним фахівцем. Чоловік виявився привабливою і впевненою в собі людиною, […]