От, як тепер пояснити чоловіку, чому його матір так швидко покинула наш дім. Хоча підозрюю, що пояснювати нічого не доведеться. Олена Сергіївна вже, мабуть, йому зателефонувала й розповіла свою версію

 

В неділю ввечері до мене у гості приїхала свекруха, щоб побути в нас до наступних вихідних. Вона пообіцяла допомогти з онуками, щоб я могла власними справами зайнятись. Мене це неабияк потішило, адже бути матір’ю трьох дітей не так вже й легко. Постійне готування, прибирання, прання – робота, яка ніколи не закінчується. Тому приїзд Олени Сергіївни став для мене справжнім святом.

Чоловік зустрів її на вокзалі та привіз до нас. Діти раділи приїзду бабусі та ласували гостинцями. Вже зранку Вадим поїхав на роботу, а я залишилась з дітьми та його матір’ю.

Я не сподівалась, що вона робитиме усе за мене, але хотілось, щоб хоч трохи розділила мої домашні обов’язки – все ж буде легше. У нас троє дітей: старшому синочку сім років, середній донечці – три роки, наймолодшому лише півтора року. Я з ними постійно сама. Чоловік цілими днями на роботі, тож будь-яка підтримка для мене в радість.

В обід вирішила поприбирати у квартирі. Почала з кухні, доки свекруха з дітьми бавились у їхній кімнаті. Старшим онукам вона хотіла почитати казки, а з молодшим скласти конструктор.

Гамір у кімнаті було чутно аж на коридор. Діти абсолютно не хотіли її слухати. Вони, бігали, стрибали, голосно сміялись і Олена Сергіївна ніяк не могла їх заспокоїти. Я вирішила не втручатись, у мене таке щодня, хай ще вона спробує, раз приїхала допомогти.

Через кілька хвилин гамір стих і я була впевнена, що вони порозумілись. Минула ніч була майже безсонною, тому я вирішила прилягти на годинку у вітальні, щоб трохи набратись сил і подрімати. Та вже за кілька хвилин прокинулась від того, що хтось мене трясе за плече:

– Вночі будеш спати! Доки ти тут відлежуєшся, я твоїх дітей бавлю! Оце, називається в гості приїхала. Більше ноги моєї тут не буде!,- гиркнула свекруха.

Її розлютило те, що я відпочиваю. Але ж сама сказала, що приїхала на кілька днів, аби мені допомогти. На що вона розраховувала, не розумію. Я спробувала все владнати й пояснити, що дуже погано спала цієї ночі, але та не стала нічого слухати, зібрала речі й пішла геть.

От, як мені тепер пояснити Вадиму, чому його матір так швидко покинула наш дім. Хоча підозрюю, що пояснювати нічого не доведеться. Олена Сергіївна вже, мабуть, йому зателефонувала й розповіла свою версію, про ледачу невістку, яка скаржиться на втому, а сама спить серед білого дня.

КІНЕЦЬ.