Оля знову і знову перечитувала повідомлення, що прийшло на телефон чоловіка і не могла повірити, що це не сон, а чиста правда. Її чоловік, її опора та надія, її коханий Павло знову їй зраджує.

І добре б з якоюсь молодою і красивою дівчиною модельної зовнішності, як це бувало раніше, цього разу його коханкою стала жінка, яка років на п’ятнадцять була старша за нього.

Почувши чиїсь кроки, Оля блискавично видалила повідомлення, в якому повідомлялося, що абонент сильно скучив і з нетерпінням чекає на нову зустріч, і поклала телефон на тумбочку, де він і лежав до цього.

Павло увійшов, присвистуючи. Сьогодні всім співробітникам видали вельми значну премію, а це означало, що він зможе і дружині купити подарунок на річницю їхнього весілля, і з Наталкою з’їздити на море.

Згадавши про Наталю, чоловік мрійливо посміхнувся. Раніше він мав багато коханок: і молоденькі дівчата, і розлучені, і навіть заміжні, але такої, як Наталя ще не було.

Наталя була його колегою. Жінкою вона була повненькою, але як вона одягалася, як вона поводилася в суспільстві, як вона розмовляла … а якою вона була, коли залишалася з ним наодинці. Жаль тільки вік бере своє, але поки вона жінка в самому соку і він постарається випити цей сік до останньої краплі.

Побачивши на обличчі дружини невдоволену гримасу, Павло відразу спустився з неба на землю.

– Щось сталося? Ти сама не своя.

– Ні, все нормально, просто думаю про майбутній ювілей. Ти не міг би дати мені грошей на організацію свята?

– Так Так звичайно.

Оля і сама не розуміла, чому вона відповіла саме так, адже раніше при виявленні любовного листування вона закочувала чоловікові грандіозну сварку, говорячи про розлучення, а тепер вона поводилася так, ніби нічого і не сталося, і ніби і не було того листування, яке вона щойно прочитала.

Павло підійшов до тумбочки та взяв телефон. Для виду зателефонував колезі по роботі, обговорив деякі робочі питання, а потім вийшов на балкон щоб відправити кілька палких смс своїй новій коханій. Оля намагалася здаватися спокійною, вона розуміла, що сварками та сльозами нічого не зміниш.

Чоловік вже не вперше їй зраджує, і якщо раніше свої вчинки він пояснював тим, що Оля набрала зайвого після пологів і перестала за собою стежити, то тепер Оля виглядала ідеально: підтягнуте тіло, красиві довгі локони, легкий макіяж і гарна домашня сукня робила її схожою не на домогосподарку, а на одну з акторок бразильської теленовели.

Багато її подруг не розуміли Олю. Начебто сама із забезпеченої сім’ї, навіть професія є, так що з трьома дітьми вона вже точно не пропала б, але ні, Оля зазнає постійних зрад чоловіка, хоча іноді час від часу, втомившись від зради і обману все-таки влаштовує чоловікові сварки, що супроводжуються закидами подати на розлучення.

У такі моменти на захист Павла відразу ж встає його батько і мати, вказуючи недбайливій невістці на тих жінок, які живуть значно гірше за неї.

– Ти подивися на нашу сусідку Галю. Чоловіка не стало, вона сама на двох роботах працює, ще й ночами шити встигає на замовлення. А Віра, у неї чоловік гульбанить сильно, сама ходить у старих зношених речах і діти теж.

– Та але…

– Ніяких «але»! Тобі гріх скаржитися. Живеш, як царівна, дім повна чаша, ніде не працюєш, а одягаєшся у дорогих бутіках міста. Ну, гуляє чоловік і що з того?

От Григорій Степанович теж погулював, я ж не сварилася через це. Та й навіщо сваритися? Чоловіки вони ж, як коти, люблять тепло та ласку, а якби я його тоді сварила, він би раз і до іншої перекинувся, і що б я тоді з чотирма дітьми робила? Натомість зараз Григорій Степанович зразковий сім’янин, всі в окрузі заздрять. Тож ти не майся нісенітницею, а намагайся робити так, щоб Павло на інших не заглядався.

Оля посміхнулася, сама нещодавно бачила, як свекор виходив від тієї самої Галі. Значить, досі продовжує свої пригоди, просто, на відміну від сина, навчився грамотно це приховувати.

– Поліна справу каже. Значить, він від тебе щось недоотримує, раз на всі боки поглядає. Якби моя дружина мене так сварила, я б миттю її на місце поставив. Не подобається – нехай іде на всі чотири сторони!

Свекруха відразу починала запобігливо посміхатися, а Олі ставало не по собі від цього. У її сім’ї все було точно навпаки. Батько і мати любили одне одного і навіть не думали про зраду і дітей виховували так само – розлюбив, відразу ж скажи про це дружині / чоловікові, а не веди подвійне життя.

Жодна людина не заслуговує, щоб її обманювали. Це Оля засвоїла дуже давно і тепер не могла зрозуміти, чому коли зраджує чоловік це нормально, і чому в цьому випадку винен не чоловік, а саме жінка? Скільки вона сліз пролила через це, скільки нервів зіпсувала.

А скільки грошей витратила на ворожок, які обіцяли їй вирішити її проблему, і зробити так, щоб її чоловік навіть не думав про іншу жінку – все без толку.

Подруги, бачачи, як вона переживає, радили їй бігти поки не пізно. Тільки куди вона із трьома дітьми? До батьків? Так там брат із дружиною живе.

На орендовану квартиру? А чи потягне вона? Вона ж не працює, та й трьох дітей вирощувати ох, як нелегко. Та й чоловіка вона, якщо чесно дуже любить, як-не-як з першого класу разом, а в шостому вони вперше освідчилися один одному в коханні і вже більше не розлучалися.

Може, свекруха має рацію, може, й Павло нагуляється і заспокоїться, може, в цьому вона сама винна, що чоловік став таким, адже раніше він ніколи не зраджував її і був таким дбайливим і ніжним. Однак варто їй згадати про те смс, яке вона щойно прочитала, і їй знову хотілося завити. Ну як же так?

Раніше він казав, що вона набрала зайвого після пологів, втратила колишню красу, а зараз що не так? І взагалі, чим ця старша за неї жінка з якимось незрозумілим кольором волосся краще за неї? Що такого він знайшов у ній, що немає в неї? І головне скоро у них ювілей, десять років як разом, а він знову взявся за старе.

Згадавши про ювілей, Оля взяла телефон і зручно вмостившись у кріслі, почала переглядати сайти з оголошеннями, де обіцяли організувати будь-яке свято та приготувати будь-який сюрприз, головне, щоб бажання замовника співпадали з його можливостями. Записавши номер одного з організаторів, Оля відразу зателефонувала до нього і домовилася про зустріч.

Наступного дня на зустріч приїхав співвласник компанії, куди звернулася Оля. Вибачившись за колегу, у якого виникли непередбачені обставини, і пообіцявши, що все зроблять у кращому вигляді, Леонід уважно подивився на Олю.

– У нас є каталог подарунків, а також різні варіанти свят, але ви можете запропонувати щось і своє, ми намагатимемося все виконати. До речі, ваш чоловік чим захоплюється? Що йому приносить задоволення? Риболовля, спорт, автомобілі, наприклад.

– Жінки та зради.

– Що перепрошую?

– Моєму чоловікові подобається жінки, і він просто й дня не може прожити, якщо не зрадить мені.

Тут Оля більше не могла стримати сліз і розплакалася так, що незабаром усі відвідувачі кафе почали коситися на них.

– А навіщо ви закриваєте на це очі? Ви самі винні у тому, що чоловік зраджує. Не треба було мовчати. Якщо ви себе не поважаєте і дозволяєте йому так з вами поводитися то, чого чекаєте від нього?

– Ви не розумієте…

– Я все прекрасно розумію. У мене сестра молодша… була… Чоловік їй теж зраджував, вона спочатку довго мовчала, а потім зробила непоправне… Немає в мене більше сестри, зате є племінники, яких я зараз виховую. У вас діти є?

– Є…

– Ви маєте жити заради них. І квартира знайдеться, і робота, а життя дається лише один раз.

– Думаю, ви маєте рацію.

Оля промокнула серветкою обличчя, а потім винувато посміхнулася до Леоніда.

– Дякую вам, що вислухали. Думаю, я знаю, який сюрприз влаштую чоловікові. Записуйте.

Весь наступний тиждень Оля їздила до організаторів та перевіряла, як просувається підготовка. Місцем урочистості вона обрала розташовану в мальовничому місці гарну дачу. Запрошення були розіслані друзям і родичам і навіть колегам чоловіка. Свято обіцяло бути грандіозним. Меню, вбрання, і навіть подарунок все було готове. Леонід підбадьорливо посміхався Олі, коли бачив, що вона сумнівається у правильності свого рішення. За цей тиждень Леонід сильно їй допоміг: по-перше, вона зрозуміла, що не всі чоловіки однакові, а по-друге, вона отримала таку підтримку, яку напевно навіть не отримувала від своїх батьків. І ось Оля стоїть на високих підборах, у гарній чорній мереживній сукні і милується на себе в дзеркало. Яка ж вона красива: зачіска, макіяж, аксесуари – все підібрано бездоганно. Леонід підійшов і обійняв її за плечі.

– Пора … Ти ще не передумала?

– Ні, дороги назад немає і не буде.

– Добре, тоді я дзвоню нашим, нехай вони перевозять твої речі, поки всі зайняті святом.

– Добре. Мені час, скоро мій вихід.

Свято і справді було в самому розпалі. Свекор і свекруха сиділи на чолі столу і навіть не цікавилися, де їхня невістка. Павло приймав привітання і кидав палкі погляди на Наталку, з якою вже кілька разів усамітнювався в туалеті для гостей, доки Олії не було. Так, Наталку, Оля теж запросила, як і всіх його колег, це був один із її планів.

– Ну що, час дарувати подарунки! Дорогий, за десять років, що я з тобою прожила, я зрозуміла одне, з таким, як ти краще не сперечатися, а краще приймати таким, який ти є, і взагалі я тобі безмежно вдячна, що ти відкрив мені очі на те, яким повинне бути сімейне життя і яким має бути ідеальна жінка та мати. Я не люблю гучних слів, і скажу тільки одне – дякую тобі за все! Я думаю, цей подарунок прийде тобі до вподоби.

До зали внесли величезний торт, з якого випурхнули три дівчини: блондинка, брюнетка та руденька. Оля з захопленням дивилася на чоловіка, який нічого не розуміє, і підійшовши до Наталки, шепнула:

– Думаєш, ти в нього єдина? Дивись, як світяться його очі, коли він дивиться на молоденьких красунь, а тепер глянь на себе і порівняй.

Поки Наталка червоніла і блідла, не знаючи, як і що їй відповісти, Оля підійшла. до свекрухи.

– А Григорій Степанович не нагулявся, виявляється, досі до сусідки вашої Галі заглядає.

Поки свекруха шукала в собі сили, щоб щось відповісти недбайливій невістці, яка посміла їй таке заявити, Оля вже підходила до свого чоловіка.

– Як тобі мій подарунок? Подобається? Ти завжди любив жінок, скільки їх у тебе було? Три? П’ять? Десять? … Блондинки, брюнетки, руді… тепер ось Наталка… А знаєш, твої батьки мають рацію, я не буду більше влаштовувати сцени ревнощів. Подобається таке життя? Так, заради Бога, але тільки без мене. Зі святом тебе!

Останні слова були вимовлені так голосно, що всі присутні подивились у їхній бік. Але Олю вже не цікавили оточуючі, вона взяла за руку дітей і пішла до виходу, де на неї вже чекав Леонід.

Розлучення було нудним. Павло звинувачував у зраді Олю, проте разом із цим не погоджувався на розлучення. Однак через встановлений термін їх все одно розвели.

Подруги дивувалися, як така завжди спокійна Оля зважилася на такий серйозний крок, а головне, як їй вдалося провернути таку аферу, адже вона не працювала і в неї не було власних грошей. Все дуже просто – чоловік щотижня поповнював її карту, і там зібралася значна сума, а потім ще перевів їй на карту для того, щоб вона організувала ювілей.

Тепер через стільки років Оля жодного разу не пошкодувала, що пішла від чоловіка. Вона знову одружена і дуже щаслива. Леонід Олю обожнює, а до її дітей ставиться як до своїх.

Не треба переживати починати життя із чистого аркуша. Зрада – це порівняння, це пошук чогось кращого. Навіщо зберігати такі стосунки, коли один насолоджується життям, а другий переживає?

КІНЕЦЬ.