Олена спішила додому, вона вирішила повернутися від батьків раніше, і зробити чоловіку сюрприз. Жінка збиралася влаштувати романтичний вечір. Олена відчинила двері у квартиру своїм ключем і застигла. Вдома хтось був. Вона прислухалася і почула, як із спальні долинали якісь звуки. Жінка пройшла по коридору, двері у спальню були відкриті. Олена, обережно, заглянула в кімнату і не повірила своїм очам

Олена спішила додому, як на крилах. Тиждень тому вона пішла у відпустку. І поїхала навідати батьків.

Олена мала намір провести з ними два тижні.

– А де ж твій чоловік? – Запитав батько

– Він не зміг відпроситися. Роботи багато. Але він передав вам гостинці.

– Мабуть, не дуже радий такій тещі та тестю. Адже ми прості роботяги.

— Годі тобі, батьку. Не засмучуй доньку. Головне, він її любить. А ми – справа друга, – втрутилася мати.

А Олена раптом відчула тугу за Ярославом.

Незважаючи на те, що вона сумувала за рідним домом, без Ярослава все було немило.

Він дзвонив щодня і говорив, що сумує.

І Олена вирішила зробити йому сюрприз.

Через тиждень вона попрощалася з батьками та поїхала до чоловіка.

Їхня квартира знаходилася в елітному будинку. Ярослав повинен бути на роботі

Олена збиралася влаштувати романтичний вечір.

А поки що треба підготуватися.

Вона відчинила двері і застигла. Вдома хтось був.

Зі спальні долинав шепіт і сміх.

Як у повільній дії Олена підійшла до відчинених дверей.

На їхньому подружньому ложі лежали Ярослав і якась дівчина.

Олену вони не помітили. Вона рвонулася в кухню, схопила глечик із водою. Повернувшись, вона виплеснула воду на коханців.

Вони схопилися.

Побачивши дружину, Ярослав спробував прикритися.

– А кажеш, що сумуєш, – гірко сказала Олена і повернулася до дівчини:

– Що ж ти так погано розважаєш коханця, що він сумує.

Олена почала збирати речі. Ярослав випровадив свою пасію і підійшов до дружини:

– Оленка, не гнівайся. Ти ж знаєш, у чоловіків так буває. Вибач, більше це не повториться.

– Скажу банальність: одного разу зрадивши, зрадить знову. Більше мені нема чого сказати.

В душі Олени була образа. Як легко чоловік змінив її на якусь дівчину.

Привів у будинок, на своє ліжко. Виходить, що нічого святого немає в людини. І пробачити це не можна.

Олена пішла. Ярослав спочатку просив вибачення, а потім не витримав і вигукнув:

– Та що я тебе вмовляю! Варто мені свиснути, сотні на твоє місце прибіжать.

– Дивись, щоб губи від свисту не рознесло!

Наступного разу вони зустрілися у суді. Розлучення пройшло легко.

Але поділ майна викликав хвилю обурення у колишнього чоловіка. Виявляється, частину свого майна він записав на Олену. Тепер Ярослав думав, як повернути своє. Але суд визнав Олену законним власником.

Тепер жінка стала багатою. Але не поспішає заводити нові відносини. Треба бути обачною.

Адже на мед летять не лише бджоли, а й мухи.

КІНЕЦЬ.