Олена була проти того , щоб дочка чоловіка від першого шлюбу жuла з ними, але чоловік уже все вирішив. Через місяць вона дуже шk0дувала про це, що була проти цього рішення

Олена не думала, що опиниться в такій ситуації, хоч і знала, що чоловік має дочку від першого шлюбу. Але якось Петро прийшов додому і оголосив, що дочка переїде жити до них, бо його мати поїхала до санаторію на невизначений термін поправити здоров’я. Є ймовірність, що дівчинка залишиться з ними назавжди, бо жінка зовсім послабшала і не може стежити за підлітком.

Після трьох років шлюбу вона такого не чекала. Вона звикла, що вони з Петром живуть разом. Дітей вона не дуже любила і своїх не планувала, а тут чужа дитина житиме з ними. Дозвольте підкреслити, чи житиме в її квартирі!

-Ти зараз серйозно, так? Чи все вже сам вирішив? А мою думку ти спитати забув? Я не хочу жити з твоєю дитиною. Чому ми маємо потіснитися через неї? Діти мають жити з матір’ю. Де її мати, га? Чи родичі з боку матері? Я з цим миритись не буду. Ти часто їдеш на заробітки. Виходить, що я тут з цією дівчинкою няньчитися буду ?

Навіщо мені таке щастя? Чоловік, який зазвичай поступався їй під час розбіжностей, зараз виявив несподівано категоричність. -Ліно, її мами не ста ло. Родичів із боку матері немає. Я її батько. Дівчинка житиме з нами і точка. Якщо ти не готова прийняти її у своїй квартирі, чудово. Ми можемо розлу читися. Я переїзду з Машею на орендовану квартиру.

Олена стиснула губи і стала продовжувати kонфлікт. Про себе вирішила, що щось вигадає. Розлу чатися з коханим чоловіком вона не хотіла. Їй усе в Петрі влаштовувало, крім наявності дитини. А це гаразд, з цим можна щось зробити. Він привів Машу наступного дня. Дівчинка здогадувалась, що їй не дуже раді.

Вона зніяковіло ховала погляд і чіплялася за батька. Маша виглядала значно молодшою за свої роки. Нагадувала пошарпаного горобця. Потрібно було деякий час, щоб Олена до неї звикла, але потім їй навіть було соромно, що вона була так налаштована по відношенню до дитини. Маша теж тяглася до неї.

Джерело