Олексій приїхав додому пізно. Почувся скрегіт замка, і його дружина Юля підвела голову. Вона аж задрімала, чекаючи коханого. – Нарешті, коханий ти вдома! Я вже не знала, що й думати! – Юля підбігла до чоловіка і кинулася до нього в обійми. Олексій раптом відсторонився від неї і підійшов до дивана. – Ти чого? – розгубилася Юля. – Що це? – Олексій уважно дивився на нову розетку. – Дивись, як стало зручно! – квапливо пояснювала Юля. – Не встиг чоловік поїхати, як ти додому мужика привела! – раптом сказав Олексій. Юля рота розкрила від здивування

 

Літня сесія добігала кінця. Залишився останній іспит, а попереду два місяці канікул!

Дуже набридло сидіти над підручниками. Хотілося вдягнути купальник і піти на міський пляж у центрі міста, чи поїхати за місто на озеро.

Та хоч куди, аби не сидіти в жаркій кімнаті.

Юля йшла від подруги. Зупинилася перед вітриною магазину, побачивши модні, красиві босоніжки. Але ж ціни!

Що толку дивитися, якщо грошей все одно немає? Мама не дасть. Юля нещодавно випросила нову літню сукню. Ліміт вичерпано.

-От підеш працювати, купуй, що хочеш! – любила повторювати мама.

Юля зітхнула і зробила крок убік, все ще дивлячись на босоніжки, що сподобалися, і наскочила на хлопця, який ішов назустріч.

Підручники й зошити, які вона тримала, вилетіли з руки і розсипалися по тротуару.

-Дивитись треба, куди йдеш! – гнівно сказав хлопець.

Юля, не відповіла, присіла навпочіпки і стала збирати книги.

Хлопець нахилився і підняв зошит, перегорнув.

-Студентка медичного, правда? Сесія? – запитав він.

-Так, – Юля випросталася, забрала у нього зошит і дбайливо обтрусила.

Вона одна з небагатьох на курсі ходила на всі лекції й акуратно їх записувала.

Однокурсники брали у Юлі лекції перед іспитами. Тому вона берегла їх як зіниця око. І зараз вона йшла від Оленки, взяла свої лекції, щоб встигнути почитати до завтра.

-Вибачте, – сказав хлопець, спіймавши злий погляд Юлі. – Я сам винен.

Юлю вразили його зелені очі. Вона таких ні в кого раніше не бачила. Хлопець усміхнувся, і на одній щоці з’явилася грайлива ямочка.

-Мені пора, – сказала Юля.

-Мене звуть Олексій, а вас? – квапливо сказав хлопець.

Юля мить мочала, а потім назвала своє ім’я.

-А на якому курсі вчитеся? – Юля з Олексієм ішли поряд, розмовляли про все і ні про що.

-Це мій дім. Вибач, мені потрібно готуватися до іспиту, – Юля зупинилася біля п’ятиповерхового будинку.

-Зрозумів. Успіхів! – хлопець усміхнувся ямочкою і пішов далі. Юля з жалем дивилася йому вслід.

-Красунчик, – зітхнула вона.

Наступного дня вона склала іспит найперша, вийшла з інституту й одразу побачила Олексія. Він чекав на неї.

-А як ти опинився тут? – здивувалася Юля.

-Так медичний інститут у нашому маленькому місті один. Ну що, відзначимо закінчення сесії? Кіно, пляж, кафе, чи просто погуляємо? – запропонував Олексій.

-Просто погуляємо, – засміялася Юля.

Вони гуляли містом, і вона дізналася, що Олексій не здав сесію і його з третього курсу відправили служити. Мама виховувала його сама. Батько має іншу родину. І він, здоровий і сильний чоловік, не може сидіти на маминих харчах, продовжувати навчання. Працює водієм.

З ним було легко. Олексій цікаво розповідав. Вони сходили в кіно, перекусили в кафе і гуляли. До кінця вечора Юля зрозуміла, що закохалася.

Через кілька місяців Олексій зробив їй пропозицію. Вперше Юля привела його додому познайомитись з батьками.

Але мамі наречений не сподобався. А батько звик підтримувати дружину у всьому.

-Ви різні, він простий шофер, а ти через рік станеш лікаркою. Вам не буде про що розмовляти… Рано чи пізно він почне гульбанити… – висловила свою думку мама, коли Олексій пішов.

-Мамо, він багато читає і знає більше за мене. Ти бачила його п’ятнадцять хвилин. За такий короткий час ти про нього все зрозуміла? Ти його не знаєш… – палко захищала Олексія Юля. – Він мріяв вчитися далі, але йому соромно сидіти на маминих харчах.

-А ти не поспішаєш? Отримай диплом, потім вже одружуйтесь. Перевірте свої почуття.

-Я люблю його, – тихо сказала Юля, опустивши очі.

Мама тільки зітхнула.

Втім, Юля теж не сподобалася мамі Олексія.

-Де таку худорляву знайшов? – запитала вона при першому їх знайомстві.

Треба сказати, що мама Олексія була жінкою значних розмірів. Поруч із нею Юля почувала себе мурашкою.

Але молоді вирішили, що їхня любов переможе всі негаразди, і готувалися до весілля. Перший дзвіночок продзвенів, коли Юля затрималася в університеті. Олексій влаштував сварку. Він виявився дуже ревнивим…

Незабаром у Юлі не залишилося друзів. Олексій усіх віднадив від Юлі. Зазвичай людина підозрює іншого в тому, в чому сама грішна.

А що далі буде? Може, мама має рацію і вона поспішила? Може, просто він невпевнений у собі? Він простий водій, а вона ось-ось стане дипломованим лікарем. А день весілля вже наближався і відступати було пізно.

У пишній білій сукні Юля стояла перед дзеркалом у своїй кімнаті і чекала на Олексія. І радісно, ​​і тривожно, і страшно. Чому б це?

Директор великої організації, у якого працював водієм Олексій, дав на весілля свій чорний мерседес. За вікном пролунав сигнал машини, що під’їхала, прикрашена стрічками.

-Ну, от і все, – подумала Юля. – Сумніватися треба було раніше.

Юля відчинила двері і зробила крок назустріч своєму нареченому…

…Проблеми розпочалися дуже скоро. Мало того, що Олексій був ревнивим, він не розумів, що Юлі треба готуватися до семінарів, заліків…

Олексій тягнув її то в кіно, то в гості до його друзів, то на ковзанку. І саме зараз, сьогодні, а не згодом. Юля ночами безперервно готувалася до занять, потім засинала на лекціях. Почала гірше вчитися. Зимову сесію здала важко.

Згущувалися хмари незадоволеності один одним, того й дивись гримне гроза.

У травні, перед екзаменами, Олексій оголосив, що директор їде машиною у відрядження, а він же ж його водій, тож їде з ним.

Напередодні розлуки Олексій та Юля провели перший вечір без причіпок та претензій один до одного.

Юля сумувала, чекала, дзвонила щодня чоловікові. Але через тиждень Олексій не повернувся додому, як планував.

Зламалася машина. Директор повернувся літаком, а Олексій залишився чекати, коли відремонтують машину, щоби перегнати її додому.

Минув ще тиждень і, нарешті, Олексій подзвонив і обрадував, що в ніч виїжджає, завтра до обіду буде вдома.

Юля побігла в магазин по продукти, щоб приготувати святкову вечерю до приїзду чоловіка.

З повною сумкою вона зайшла у господарський магазин і купила розетку.

Набридло запинатися об подовжувач на підлозі, тому що розетки поблизу не було, бра, чи торшер не увімкнути, а Юля любила читати, затишно вмостившись з ногами на дивані.

Вона знайшла електрика по оголошенню, який погодився одразу приїхати.

Юля раділа, що все так добре складалося. Тепер у них із Олексієм буде на одну причину менше для сварок.

Молодий балакучий хлопець незабаром приїхав і швидко взявся за справу, розповідаючи смішні випадки зі свого життя.

Юля заливисто сміялася. Раптом пролунав дзвінок у двері.

Є несміливі дзвінки. Людина ледве торкнеться кнопки і забирає палець, ніби соромиться, що потурбує господарів.

А цей дзвінок був саме вимогливим. Хтось твердою рукою безцеремонно натиснув на кнопку, і кілька секунд не відпускав.

Немов попереджав, що має важливу справу, щоб відкривали скоріше.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩