Син Олександри нещодавно одружився, але вже через місяць після переїзду став періодично навідуватися до матері. Одного разу жінка не витримала і прямо запитала: — Єгор, тебе дружина не годує чи що?

Єгор, наминаючи за обидві щоки суп, з набитим ротом відповідає: — Ні, мам, з неї господиня ніяка. Вона зовсім готувати не вміє! — І навіть не намагається?

— Намагається, але її куховарство їсти неможливо. Вона навіть вбиратися не вміє. Вдома постійно безлад. Я приходжу з роботи, вона весь день вдома без діла сидить, але мені доводиться прибиратися. — А ти підтримай її. Якщо жінка відчуває, що чоловік про неї піклується і любить, вона теж почне прагнути бути для нього кращою.

— Та я люблю її, мам, підтримую, не критикую. Але це дійсно їсти неможливо. Згодом Єгор став заходити частіше. Олександра переживала, що все це добром не закінчиться, тому вирішила поговорити з невісткою.

Юля їй дуже подобалася, вона дівчина добра і хороша. Погано, що її мама не навчила хазяйновитості, але це можна виправити. Коли жінка почала розмову,

Юля її запевнила, що їй допомога не потрібна, і вона сама з усім впорається. А через тиждень син став ночувати у Олександри. Тоді Юля прийшла до свекрухи в сльозах: — Олександро Романівно, Єгор мене не любить.

Він вдома не ночує і мою їжу не їсть. Цього разу вона погодилася повчитися у свекрухи. На щастя, сім’я не зруйнувалася. Юля швидко всьому навчилася і стала відповідальніше ставитися до своїх обов’язків.

Джерело