Тома вже рік, як kоханка Макса. Її му чать різні почуття. З одного боку, безнадійність – Макс ніколи не покине дружину та дітей, з іншого боку сором – хоч і шапково, але Тома знайома з Ніною, дружиною Макса.

Але ні те, ні інше почуття не може подолати ту пристрасть, яка кидає жінку в обійми Макса. Зустрічаються вони, звичайно, у Томи. Причому Ніна поінформована про ці зустрічі.

— І чому твоя дружина відпускає тебе до мене? — спитала Тома одного разу у Макса. — Вона знає, що ти моя колега, впевнена, що ти живеш із коханим чоловіком і у вас міцна родина. А твій чоловік, Сашко, мій друг.

— Боже, яка ж я rадина! А раптом Ніна дізнається? — Не впізнає… Якось Тома вже збиралася спати, коли до неї у двері подзвонили. Прийшла Ніна. — Сашко вдома? — Він у відрядженні. Щось трапилося? – Макс загуляв. Мені потрібна ваша з Сашком допомога. — Чому ви вирішили, що він заrуляв? — стривожилась Тома.

— Він уже тиждень приходить пізно. Каже, що допомагає з ремонтом другові. Але пахне від нього не клеєм та фарбами, а духами. Потім я виявила у нього на одязі довге чорне волосся («Слава Богу, я блондинка», подумала Тома), а сьогодні подруга сказала, що бачила його цілується з якоюсь брюнеткою в машині.

— Справи-и-и! — Протягла Тома, заводячися не на жарт. — Томе, я знаю, ви чудова людина, ви любите і кохані чоловіком, поговоріть з Максом, будь ласка. І Сашу попросіть на нього вплинути. Наступного ранку Тома, зібравши всі речі Макса, які були в неї, склала їх у пакет і принесла на працю.

Радісна усмішка застигла на обличчі Макса, коли Тома всунула йому пакет і сказав: — Щоб я тебе більше не бачила! А свої речі віднеси своїй брюнетці! — Який брюнетці? Але Тома вже не слухала. Вона пішла до відділу кадрів і написала заяву про звільнення. Те, що не змогла зробити совість, зробили рев нощі! А чи була брюнетка?

КІНЕЦЬ.