Невже, ти nоклала усі rроші свого чоловіка в тp _yнy? – здuвувалась nодруга.

Недавно я почула дуже цікаву історію, якою я б хотіла поділитись з вами.

Галина декілька днів тому звільнилась з роботи, бо отримала у спадок дуже багато грошей. Її чоловік був дуже заможною людиною. А секрет його багатства полягав у економії, він ніколи не витрачав даремно гроші і не дозволяв своїй дружині купувати нічого дорого.

Галина була другою дружиною Григорія. Він колись був одружений з жінкою, яка була на вісімнадцять років за нього старша. Йому тоді було двадцять років, а його дружині тридцять вісім років. Це був шлюб з розрахунку.

Через декілька років перша дружина Григорій померла. Після її смерті чоловік отримав хороший спадок. Він вирішив не витрачати гроші покійної дружини, а жити на ті гроші, які він сам заробляє.

Через чотири роки він одружився з Галиною і сказав їй:

Ми не будемо витрачати гроші, які я отримав у спадок від попередньої дружини. Якщо колись мене не стане ти ці гроші поховай зі мною.

Григорій кожного дня нагадував своїй дружині про те, щоб вона не сміла думати про успадковані ним гроші. Галина була молодша за чоловіка і тому він знав, що вона його переживе. Через двадцять років чоловік раптово помер.

Галина дуже сумувала за чоловіком і коли його ховали була постійно біля його труни. А її подруга – Наталя увесь час була біля неї, вона хотіла її підтримати. Вона побачила, що вдова поклала біля чоловіка невелику сумку. Жінка здивувалась, бо не розуміла для чого її подруга це зробила.

Після похорон Наталя запитала Галину для чого вона поклала у труну сумку.

– Я пообіцяла чоловікові, що гроші, які він успадкував залишиться з ним.

– Невже, ти поклала усі гроші свого чоловіка в труну? – здивувалась подруга.

– Я пообіцяла чоловікові і для мене було важливим виконати обіцянку.

– Але якби ти залишила гроші, то б жила добре і могла б не працювати. Як можна було гроші поховати разом з чоловіком? Я б ніколи такого не зробила! – сказала Наталя.

– Я не казала, що у труні сумка з грошима. Там тільки чек виписаний на ім’я Григорія. Готівку я залишила собі.

А як ви думаєте, чи правильно вчинила Галина?

КІНЕЦЬ.