Невістка з онуком не хотіли засмучувати хв0ру бабусю, і лише тому приховали від неї, що син її загинув. А перед смертю бабуся вручила листа коханому онукові, прочитавши його, онук не зміг стрuматu сльозu.

 

Соня дуже хотіла виїхати з загубленого села, тому що тут не було жодних шансів для хорошого майбутнього сім’ї.Вона щодня просила дітей про це. Її син і невістка були не проти. Але вона сама нікуди переїжджати не планувала, бо була вже старою. Але дуже переживала за онука: його вона дуже любила.

Він весь час отримував любов бабусі, але зараз хоче жити за тисячу кілометрів від неї — в місті.Сім’я все-таки поїхала, і вона дуже переживала. Соня жила з чоловіком, і вони вже звикали до самотності.Вони щодня чекали дзвінка. Онук пішов у нову школу, але сумував за своєю бабусею. І Соня по ньому сумувала.Одного разу її відвезли в лікарню з нападом. Чоловік відразу почав дзвонити синові, щоб вони з дружиною приїхали в село.

Але син був на роботі-і не зміг звільнитися. Весь цей час їх не цікавила стара. Через кілька днів Соня виписалася з лікарні і отримала лист від сина. Він писав їй щотижня…Соня зберігала всі листи, написані сином. Вона померла три місяці потому, читаючи чергові рядки від нього.На похо рон син не приїхав, приїхала тільки невістка з онуком. Виявилося батько сім’ї пішов з життя чотири місяці тому.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩