Цього вечора Настя жила в передчутті чогось важливого та особливого. Вранці дівчина дізналася, що вагітна, і за вечерею збиралася розповісти Миколі цю радісну новину. Настя терпляче чекала на Миколу, а він затримувався. І ось довгоочікуваний дзвінок у двері. Обличчя коханого виражало розгубленість і сум:

-Сядь, Настя, мені треба серйозно з тобою поговорити.

Дівчина застигла.

-Я тебе сильно люблю. Ти дуже добра, гарна, мила, але… я йду від тебе. У мене незабаром весілля.

-В сенсі, весілля? З ким? Я нічого не розумію, коханий. Це розіграш? – Настя дивилася на Миколу і незрозуміло посміхалася.

І Микола почав пояснювати про доньку шефа, про кар’єру, про рух службовими сходами, про стартові можливості.

-Ти зрозумій … Це дочка мого начальника. Ми нещодавно почали зустрічатись. Я не відчуваю почуттів до Христини, але вона закохалася в мене. Вперше в житті у мене з’явилася можливість досягти чогось, піднятися кар’єрними сходами, домогтися чогось у житті. Ти повинна мене зрозуміти.

-Зрозуміти?! Та я ж кохаю тебе, я за тобою на край світу готова йти! Я так люблю тебе! Але зрозуміти … Микола, рідний, у нас буде дитина! – Настя заплакала. – Як ти міг? Ми три роки разом! Ти присягався мені в коханні! Зрадник! – Настя обхопила обличчя руками і заплакала від якогось безсилля.

-Дитина … Але … Ти ж мені нічого не говорила. Який термін? Так… Ось, візьми гроші і терміново зроби все необхідне, – Микола дістав із кишені пачку зім’ятих купюр.

Вперше в житті Настю відвідало неприємно-липке відчуття цілковитої безвиході.

***

Анастасія тяжко переживала розрив із коханим. Це відобразилося на вагітності. Настя не змогла народити. Після пережитого життя Насті втратило сенс, всі барви життя стали сірими. Цілими днями вона блукала пустельними алеями парку.

Якось на лавці Настя побачила гарного хлопця з величезним букетом троянд. “Щасливі!” – Промайнуло в голові у дівчини. І тут хлопець наздогнав Настю, простягнув букет зі словами:

-Це вам. Дівчино, Ви така гарна і… нещасна. Мені захотілося зробити щось приємне.

-Мені не потрібний Ваш букет. Адже він призначався інший. Ваша дівчина, можливо, спізнюється.

-Ні. Я на неї чекав три години. Вона зараз написала, що нам треба розлучитися.

Хлопець запросив дівчину до літнього кафе, де Настя розповіла Олегу свою історію кохання та зради. Молоді весь вечір проговорили, як старі знайомі. Потім були походи в кіно, прогулянки, зустрічі під місяцем. Настя та Олег почали помічати, що їм зовсім не хочеться розлучатися один з одним.

-Настю, я дякую долі за тебе, за той щасливий світ кохання, який мені відкрився зараз.

Настя зрозуміла, що ніколи більше не втратить цей довгоочікуваний подарунок долі.

КІНЕЦЬ.