Нам призначили нового начальника, який був дуже симпатичним. Я запевняла себе, що потрібно забути про нього, що у нього є дружина і дитина. Але в один день я затрималася на роботі.

 

Після закінчення університету, я вступила на перспективну роботу. Стала підніматися кар’єрними сходами, все більше і більше зміцнюючи свою незалежність. Але робота займала весь мій час, не залишаючи нічого для особистого життя. Це не означає, що я жила черницею, були в моєму житті і романи.

Але всі вони завершилися розставанням. Розчаровувалася в своїх кавалерах, так як вони не відповідали моїм вимогам і роз лучалася з ними без коливань. Так, непомітно, наблизилися мої тридцять років. І, здавалося, що все добре.

У мене і високооnлачувана робота, і квартира, і машина. Але не вистачає надійного чоловіка поруч… Нам призначили нового начальника. Симпатичний чоловік, під сорок. Знадобилося трохи спілкування з шефом, що б я заkохалася в нього по вуха. Я намагалася гнати від себе це почуття.

— Службовий роман — це nогано! — переконувала я себе. — У нього дружина і дитина! Забудь про нього! — повторювала я собі… Все сталося в той день, коли я затрималася на роботі. Артур Сергійович теж не поспішав додому. Коли я почала збиратися додому, він підійшов до мене і запросив у ресторан. На вечерю. А я не змогла відмовитися.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩