На першій же зустрічі невістка представила свекрусі список правил для сумісного проживання

 

Ми з братом зростали у неповній сім’ї. Батька рано не стало і мати прагнула дбати про нас так, щоб ми ні в чому не знали нужди. Така надмірна турбота та вседозволеність негативно вплинули на Сергія. Він виріс розбещеним і навіть у дорослому віці не соромився користуватись маминою добротою. Йому було вже за тридцять, але власної сім’ї він так і не створив.

Холостякував під маминою опікою та переїжджати на окреме житло не планував. Навіть не вигадував для себе ніякого виправдання, головною відмовкою було те, що йому і так не погано живеться, навіщо щось змінювати.

Мама вже втрати будь-яку надію, що син подарує їй онуків, але одного дня він з’явився на порозі із незнайомкою. Виявилося, що з цією жінкою Сергій планує одружитися. І можна б було видихнути та порадіти за молодят, але з’ясувалося, що шукати власне житло вони не збираються, а житимуть з мамою у її квартирі. Це була невтішна новина, до того ж майбутня братова дружина мала ще шестирічного сина від іншого шлюбу. Довго вагаючись, мама все ж не стала перечити сину та виставляти за двері його новоспечену сім’ю. Про що потім дуже пожалкувала…

На першій же зустрічі невістка проявила себе й представила свекрусі список правил для сумісного проживання. Вона пояснила це тим, що її попередній шлюб розпався саме через проблеми зі свекрухою, а точніше через те, що та занадто втручалася у їх сімейні справи. Список правил мав попередити подібні незручності та скандали. Ніби концепція й не погана, але пред’являти щось при першому знайомстві, ще й у чужому домі – це просто верх нахабства!!

Невістчині правила стосувалися різних аспектів спільного проживання.

У першому розділі перелічувалися пункти, завдяки яким мінімізувалося втручання свекрухи у життя молодого подружжя. А звучали вони так:

-не лізти зі своїми порадами, коли ніхто не просить та не ставити зайвих запитань;
-продукти купуються окремо;
-про гардероб та харчування Сергія дбає дружина, а не мама;
-суворо забороняється входити до кімнати подружжя без стуку;
-все, що стосується дитини вирішує його мама.

Наша матір не стала влаштовувати скандал, вона взагалі не любила конфліктів, тому вирішила пом’якшити напружену ситуацію за столом пожартувавши: “Щось, замало пунктів”,- з посмішкою сказала вона.

Та невістка не була налаштована на жарти. Після маминої фрази, вказала їй на пункт номер один.

Розрядити ситуацію не вдалось і перевести ці безглузді вказівки на жарт теж. Але хто таке бачив, щоб встановлювати свої правила у свекрушиному домі, заледве з нею познайомившись?! Тепер мама вирішила поговорити серйозно та вмовити сімейство переїхати до орендованого житла.

Тоді не доведеться створювати ніяких правил, чи сперечатись, що хтось їх не виконує. Аргументів було наведено задосить.

Та брат навіть слухати не хотів, він вже все вирішив й переконати його у зворотному було не реально. А майбутня невісточка знову нагадала про пункт номер один.

Та перший розділ правил виявився не єдиним. У наступному йшлося про фінансовий бік спільного проживання:

-молода сім’я нікому нічого не винна;
-комунальні послуги будуть оплачуватись порівну й ділитися на усіх членів сім’ї крім невістчиного сина;
подружжя не повинно звітувати та радитись стосовно покупок;
-ніяких подарунків.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩